Гріхи. Заздрість
- 29.05.13, 01:52
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Уже в Едемі не було людини, Спокутувала гріх свій на землі.Чи навесні тоді цвіла калинаІ чи роїлись над кущем джмелі?А як, напевно, птиці щебеталиІ теплий легіт музику творив!Довірливий, не знав тоді ще Авель, Що брат його уже приговорив...Де заздрість чорна - Бога там немає, Де розрахунок - там зника любов...Від братньої руки хитнувся Авель - І пролилась на землю чиста кров...Спливло відтоді не одне століття, Загрузло людство в соромі й гріхах.І множаться, як гусінь на суцвітті, Ті ж...
30