[Приєднана картинка] Стаття Юрія Андруховича: Здається, то було 2002 року – серед літа ми опинилися в Кишиневі разом з моїми польськими друзями. Ми сягали початків і говорили про злам 1980-х та 90-х. Про те, що без неформальної молоді не відбулося б жодної з оксамитових революцій. Без неї ж не відбулося б і подальших змін. Молодь вирішувала все. У мішкуватому одязі, пірсинґовані й татуйовані, завжди розкуті, музичні і рухливі – ці строкаті люди були передвісниками демократичних...

Читати далі...