Стенографую плин думок, тому навіть уявлення не маю, куди це призведе.За вікнами звичайне небо, з хмарками. Нічого особливого. Знову замругав конвертик у кутку сторінки: Тарасик  не хоче уйматись, а по голові стукнути нема кому. З-за зубів витягую останні зернятка чорниці й поволі до мене доходить, що скучно. Ліньки зі скукою боротись. Скучно боротися з лінню. Класичні забавки з серії Grow вже пройдені, половина малини зібрана, порічка хай ще повисить. Надворі зараз жарко, тому висовувати носа...

Читати далі...

Коли я перестала в постійному режимі слухати музику? Після університету? Після одруження? Хоч це сталось майже одночасно. А раніш, я втикала в вуха наушники і йшла по вулицях мого коханого Києва приспівуючи і пританцьовуючи. Згадую всі ці погляди перехожих... Ех. Це зникло. Я 6 років була немов в іншому вимірі... Ті ж люди, тільки інша Я. Як дурний DC-ний серіал.. Всі події в державі, трагедії в родині, внутрішні проблеми - все це зжирало мене кілька років. Сьогодні рука, після довгих...

Читати далі...