Два роки тому, купив я собі квартиру
. Гроші на неї заробив трохи брудним ділом. Поганив репутацію одній людині. То яйцем у нього кину, то зміню пару слів у його промовах. Наприклад: різні географ. Назви, деякі терміни…було навіть проник у радіорубку і об*явив його іншим ім.*ям
. Ось так. Весела робота. Але це зовсім інша історія.
Так от,накопив грошенят-купив квартиру.
Квартира класна - три кімнати, євро ремонт. Не соромно показати людям. Майже кожного вечора збирав у себе друзів, пили пиво, курили травку, веселилися.
Так пройшло 2 місяці. Потім мені ці гулянки набридли, стало нудно
. Перестав кликати народ. Проводив вечори на самоті. Але став помічати, що повертаючись додому з роботи ніхто мене не зустрічає, у квартирі пусто, вечори проходять в тупу перед телевізором чи Інтернетом.
Поділився цією проблемою з програмою «спитай у Путіна». І той порадив мені завести хатню тваринку. Ідея мені сподобалася, і я почав думати.
Усе життя мріяв про пса. Знав, що коли випаде нагода його завести, то це буде ретрівер на ім.*я Рон. Собаки круті та дурнуваті, особливо, коли ще зовсім цуценята. Вони лащаться до тебе, граються, сплять поруч. Віддані створіння. Але гавчик не варіант. У мене на нього немає часу. Ніхто не буде його вигулювати, годувати. Здохне тварюка.
Може завести папугу? Папуги яскраві. І глядіти їх не потрібно. Зранку насипав йому корму, налив води. Раз на день прибрав клітку. Ідеально… Хоча…вони ж наче говорять…уявляю, навчиться цей Кеша усіляких матюків., Прийде до мене якась дівчина, подивитися колекцію літачків, і одразу до папуги, уті -путі йому, а він її на три букви…так не піде…
Заводити щура теж не варіант - він бридкий.
Морські свині і ховрахи – товсті та не прикольні.
Черепашки…нудні… і я боюся, що колись мені стане ліньки йти купувати пельмені , я просто зварю черепашачий суп)
Змії, павуки - ніколи…
Думав так ще декілька хвилин, і тут до мене дійшло, що я пропустив класний варіант-КІТ.
100% мені потрібен кіт.
Ця тварюка живе сама по собі. В квартирі йому не нудно, привчу до унітаза. Хавки насиплю на цілий день. Супер, це воно!
В переході купив цього білого, пухнастого дурника. Назвав Каспером.
Коли я приніс його у квартиру, тому було 3 місяці.
Цей пафосний клубок хутра, пройшовся трохи по квартирі, подивився на мене, і м’якнув щось на кшталт «Чувак, тепер я тут заправляю». Ну-ну подумав я, а як же =)
Квартира йому сподобалась. Каспер облазив її декілька разів. Усе нюхав і намагався подерти мій шкіряний диван.
Пацан у себе на хаті.
Я його одразу полюбив. Ну а як інакше. Ми разом казилися, грали у різні ігри, ганялися один за одним. Було весело. Кіт афігенський.
На наступний день , я зрозумів , що він підступний гад.
Цей придуркуватий привид, напудив мені у капці. Я б може поржав з цього, якби помітив це, до того як одягнув їх.
Зняв тапочки. Вигадав кілька нових матюків. Записав їх. Помився. Знайшов кота, потицяв його у «діло».
Тоді я зрозумів, що треба Каспера привчати до туалету.
Це були важкі 3 дні.
Я йому пояснював українською, потім російською-не дійшло. Переклав на англійську - знов не так. Показав на собі. Ніякого результату. І тільки коли я опустив руки, сказав йому, що він тупий, Каспер демонстративно усівся на унітаз…ну а далі то вже історія.
Треба визнати, що мій улюблениць не був паінькою. Такого розбишаки світ не бачив.
Коли він був малим, то і робив маленький безлад…перекине якусь вазочку, пошматує туалетний папір….
Але ж воно росте! Із маніпусінького кошенятка виріс здоровенний котяра.
Я вже не дивуюся, коли приходжу додому і бачу усі свої шмотки розкиданими по квартирі. Уже забув, що таке скляні речі на полицях, він усе змітає . Також він любитель зірвати штори, подряпати меблі, пообдирати шпалери.
Звик до хаосу у нашій квартирі. Звик до мого проблемного звіра. Як не крути а коти рулять!!!!!!!!!!!!! 
