Дивна річ ці сайти знакомств.
Звісно що й мені не довелось оминути декілька і навіть зустрітись з кількома.
Обоє не звідси, не нашої національності і не знають мови. Мабуть, це тому, що я не люблю довгі перемовини і мені краще одразу побачити ніж сто разів клацати по клаві,в пошуках справжнього кохання , яким там звісно й не пахне …Ні, ну звісно можна б було і спілкуватись, але щось довго це робити в мене не виходить, короче, не люблю базікати . До суті.
Зустрілась я з Гаріком у неділю і з, вже й не пригадаю…, а точно, Ільясом у вівторок. Один з Грузії вірмен інший…знов  забула…нехай буде араб з Марокко.
Отже, що їх об’єднує(звісно, окрім отримати задоволення на шару):
-Україна - дивна країна і відстала у своєму розвитку років на п’ятнадцять. Зарплатня медика нарівні з пенсією (аспірант Ільяс проходить практику в 4 неотложці), а міліція призначена , щоб не обороняти а залякувати і гнобити  українців(ну звісно , що це питання особливо чипляло вірмена Гаріка). Отже, висновок перший: до нашх 40 з хвостиком мільйонів критиків і поливальників України на неї наїзжають ще декілка мільйонів  чужемордих остолобів і зі спокійною совістю роблять те саме. Вдумалась, і мені стало ніяково. Моя найкраща, моя рідна ненька і стільки ненависників у себе пригріла напоїла і просвітила(кому дала знання , кому - всі засоби для збагачення).
Звісно, важко не погодитись. Особливо, зачипляють за живе їх слова:
«  чому ви мовчите, коли вам щось не подобається, адже ви в себе вдома це ми - гості , проте більш себе поважаємо  будучі гостями у вас ніж ви. І хто тоді ми?!
Ці розмови були до розпиття пляжки з вином. Потім…звісно що ми були в кущах, адже робити це публічно заборонено, і скіки б ми не умнічали, а платити штраф біля 200 грн. не хотца.
Він був цілком правий і навіть мені сподобався, дуже сподобався. А чом би ні: зацвірінькали вечірні птахи, з’явилася серед дерев Венера, стало більше чутно аромат травневих трав і квітіння дерев…
Він підсів, як завжди запитав чи не холодно мені, а я твердо відмовила НІ.
-От тіки не треба прикидатись , що тобі на тому бревні було менш зручно ніж тут, і про озноб ти не дарма питав. Хіба не так
-Гі – а сам,либу тягне…
- Я дівчина серйозна, зрозумів?
 Він мовчки, але все ще посміхаючись, кивнув.
Проводив, обмінялись приємними взаємностями (річ у тім, що то була правда). Наступного дня він подзвонив ,я снідала і була «на прослушкє», розмова була проста і більш він не дзвонив, аж до позавчора(бо я йому маяка пустила).
Зустріч друга.
В мене зламався телефон , а точніше дисплей вирубився, отже я не знаю ні хто дзвоне  ні що пише у смс. Цю проблему в повній мірі на собі відчув Ільяс. Він закидав мене смсками про зустріч, про що я й не догадувалась, а потім подзвонив пропонував у центрі(знайомий графік, але не так стрімко, я ж була здивована з чого б це?)тому запросила поближче до свого району тим паче що зустрічатись з ним не дюже хотілося і тут(гуляти на очах у сусідів з арабом - ганьба).
Бідне дитя запарилось поки домчало до міста зустрічі, матюкав думаю мене всю дорогу. Потім ми вештались по околицях нашого району, він мовчав я щось тарахтіла – ну звісно ж він здувався , бо був дуже занепокоєний, що його кинуть  цілих три години. Неприємне відчуття не тільки для араба
Ходок він теж виявився не дюжий, нарешті, натрапивши на кафє, він заспокоївся, Ще більше заспокоївся замовивши 200 горілки, але знов трошки подьоргался коли я замовила теж 200 коньяку. Подьоргався, бахнув і процес пішов…
-    Расскажи о себе.
-    Что?
-    Ну не знаю…
-    А я вроде знаю чего ті хочеш обо мне знать.
Зрештою, якось викрутилась. Раптом він зізнався, що дуже чуттєва і ранима людина. Що він довірливий і дуже переживає якщо його ображають. Короче, налаштував мене на «лагідний режим», а взагалі-то для мене послати нєфіг дєлать. Тому наступні його слова були такими
-Чому твої батьки такі сурові , чому ти маєш ночувати вдома, їдьмо до мене , нам буде добре – і це головне. Я серйозно налаштован в мене сильне до тебе почуття в тебе «возбуждающие глаза».
Ну як тут не послати, а??? Але він мене попередив і я поважаю чесність нехай і таку кволу.
Тому прийшлось  філософствувати…
-Ти кажеш про свої відчуття наче крім твоїх у інших їх і не має бути. Мої батьки, що вони відчувають тобі байдуже, а я маю нести відповідальність бо мій вчинок, який ти з найкращих мотивів пропонуєш мені зробити, дуже сильно їх образить. Я просто відповідальна і не можу зробити так щоб в саме в цю ніч вони перестали відчувати  любов ш турботу до мене.
Він з’їв.
Тому пішов далі…
-Ти не така ,як інші, уж я їх повідав, навіть і не перерахувати всіх. Оні всі …оні… не хочу говорить ,но..
Я перебила
-Спасибо тебе большое ,что избавил меня от этого.
Стали ще про щось, але в словах він вже не стримувався і закінчив свою думку тим самим ганебним словом які клеють ці чорномаці араби на наших українських жінок.
За що питаю я вас??? Адже, це ягнятко, цей арабік - він такий чуттєвий, з першого погляду в мене закоханий, пропонує мені саме ЦЕ!!!
Так хто тут
простітут???
Ти мене налаштовуєш на чуттєвий лад і пропонуєш мені те, що повії і не наважишся за морозиво і 200 коньяку. Ти купляєш мене саоєю щирістю я вірю тобі (ну уяви, що я вірю). І після того що я вірю я ніякого іншого слова не варта.
Чому,  питаю я вас, ці чурки (для мене це ті, хто вештається у пошуку найкращого життя не в себе вдома) ганьблять Землю з якої п’ють соки, жінок, які дарують їм насолоду, не поважають законів людяності!!!???
Хто придумав ,щоб вони тут навчались, заробляли і ще крили нас тими словами, відносились до нас як до людей другого сорту.
Хто зацікавлений в тому, щоб наші хлопці ні жінку підносили до небес , а витрачали всю свою чуттєвість на помсту у поодиноких нацистських вчинках???Інші просто перетворились у наркоманів і алкоголіків.
Хто? - питаю я вас в цьому зацікавлений, хто зробив з нашої неньки прохідний двір і далі сприяє цьому усіма засобами?
Хто має відповісти  , ці «неукраїнці»??? Так, неукраїнці, але ті що зверху  роблять ті антиукраїнські закони, а не ті що з нами так само переживають злидні.