Всем спасибо за участие и за ваши воспоминания.

Отдельное спасибо мало/редко пишущим блогерам 

ну и.... еще раз школьного юмора

 всем спасибо, 

кто окунулся в школьные воспоминания

теперь голосим

стандартно в камах - 1,2,3 места - пишем ники участников

участники:

* Первый букварь. Я помню в какой ступор меня ввели разбитые на слоги слова. Я к тому времени спокойно читала предложения. И когда надо было читать вслух в классе, я поначалу никак не могла понять, как читать эти странные штуки с черточками посреди слов? 

* Астигматизм. Помню как на уроке физры мне никак не удавалось попасть маленьким мячиком в мишень на стене. Подружка пыталась мне помочь, объяснить. Берешь говорит мячик, целишься и кидаешь прямо в тот кружок. А я и спрашиваю: а в какой из трех? В тот что посредине? А она и отвечает: их два, а не три. Упс. 

* Клей. Примерно в третьем классе в школе стало модно катать резиновые шарики из клея. Сейчас их полно продается в магазинах, называются прыгуны. А тогда мы их делали сами. Берешь резиновый клей, намазываешь тонким слоем на парту, ждешь чуток  чтоб высохло и катаешь. Первый слой дает меньше сантиметра диаметром, принцип как у снеговика, мажешь следующий слой, снова катаешь - и так до нужного размера. Учителя объявили решительный бой этому нашему нехитрому развлечению и у кого находили клей - тому очень перепадало, вызывали родителей в школу, чихвостили на всевозможных собраниях и всячески мешали жить. Поэтому все мои друзья прятали свой клей ко мне в портфель. Я была маленькая беленькая отличница с огромными наивными глазами. Какой клей, вы что? (это были восьмидесятые, дети катали из клея шарики... нюхать они его будут потом, лет через 10)

* Зима. Продленка. Мы гуляем, много снега, санок нет. И придумали спуск с горы: ложишься параллельно кромке склона и катишься колбаской вниз, собирая весь снег по дороге на свою шубку. Домой приходили снеговиками. Помню противные катышки льда под рукавами на запястьях. 

* Другая школа. А в 6 класс я пошла уже в другую школу, в которой создавался экспериментальный физ-мат класс, невиданное новшество для нашего города. И это было начало совсем другой истории, напишу в следующий раз. 

        Продолжение тут

Для того ,чтобы уйти,сначала туда нужно было прийти!

Первый класс: запомнилось ,что на одном из уроков усердно тяну руку...Учительница спрашивает, мол,чего тебе? А я - Можно постоять?

Аничкин запомнился,который ложился на парту в 12 часов и говорил:" Отведите меня в садик,я спать хочу!"

Зима первого класса - нужно сразу сказать,что зимы тогда были настоящими, бывало ,что из-за морозов и уроки отменяли...Так вот,холодно,детвору на улицу на переменках не пускают и мы нашли себе забаву  - игру в своеобразную "репку" один хватался за батарею,остальные за него и тянули...оторвали от батареи - иди в хвост,на его место следующий. Не помню уже,кто такой цепкий попался,но батарею мы оторвали...чугунную! Такого гейзера горячей воды и в Исландии не было! Пару дней школа не училась...пока половина наших отцов ставила на место батарею, другая половина с паяльными лампами грела трубы по всей школе...

Больше всего я не любил делать домашнее задание по письму...это был треш...Я пишу,рядом лежит хлопушка...и чуть что хлопушкой по столу -бабах! Если я косячил даже на последней странице тетради (тогда ещё с промакашками и ручки были перьевые), тетрадь рвалась пополам и я её всю переписывал.С теми же ошибками,которые так же исправлялись красной пастой и ставилась такая же отметка...Пока не перепишу,никаких спать...Где-то с 5 класса в мои домашние задания уже никто не заглядывал...

 Вообще-то , я любил ходить в школу. Было весело...если сейчас порыться в шкафах,то можно найти табеля,похвальные листы,дневник(один - так точно),комсомольский значок,билет с фотографией, на которой фингал под правым глазом...пионерский галстук,выпускную ленту, не говоря уже о фотографиях...Хоть класс наш особо дружным и не был(только в плане - рвануть с уроков), каждые 5 лет,по возможности, встречаемся до сих пор...

нашёл в сети фотку - примерно такие "портфели" были у нас в старших классах...потом появились дипломаты - мыльницы и,наконец,в десятом - кожаные папки...

В усілякий іюашних флешмобах, як правило, не беру участь, але конкурс шкільних історій зацікавив. Отож, ловіть шкільні спогади.

Правда, кажуть, що треба розділяти і писати по одній історії. Ну, якщо так треба, то пізніше розділю.

1) Це було в старших класах (9-11). Урок фізики. Новий вчитель був дивакуватий: давав лабораторну або контрольну, а сам кудись виходив з класу. Одному бешкетнику-хулігану набридла ця інтрига і після того, як вчитель вийшов, він, вичекавши, пішов. Через декілька хвилин — по коритору тупіт. Вбігає захеканий. Каже: "Вчитель стоїть у вчительскій і курить". Раптом, не проходить і хвилини, заходить вчитель і одразу до того хулінгана. Вліпив йому двійку за погану поведінку.

2) На батьківські збори зазвичай не ходили, але одного разу чогось прийшли. Було нас декілька учнів. Причому, цілком чемних і пристойних. Але одному захотілось щость утнути. Він взяв в кабінет математики в замкову щілину всунув сірники. Наступного дня якраз був урок математики. Вчитель довго ругався. А урок пройшов у іншому кабінеті. Замок той, здається, зняли. "А кто єто сдєлал?!" так і не зізнались.

3) По дорозі до школи, з сусідським школярем, біля одного з дворів, побачили мопса (це такий собака з сплющеною мордою). Він щось фиркав. І ми стали його передражнювати і фиркати. "Фр" — і він так само. Скажемо деркілька раз "Фр!", а потім мопс віднукується і йде за нами. Йшли так один квартал. А потім дивимось, пес не відстає — довелося заходити в школу не через ворота, а перелазити паркан.

P.S.: Самі спогади, здається, вже писав. Ну, нехай ще будуть.

АНОНС был тут 

Заразка была девочкой припевочкой. Ножки ручки тонкие, косички такие же. Мальчишки не дружили, ибо худая прозрачная, не тити ни попы, не то что Ленка со Светкой , ух. Правда вот как списать на контрольной по алгебре/геометрии, так весь класс к ней ...................продолжение будет....

 так вот. Золото, а не ребенок, но... не фига... оценки *5* все дела, а вот поведение хромало. Маму вызывали в школу и всячески пытались повлиять на поведение,соответствующее советской школьницы без пяти минут отличницы. Но.. увы... ремень по попе туго доходил или вернее не доходил. Поведение, что смогли сделать учителя в нач классах в табель это  через четверть хорошо/удовлетворительно в *5* в ряд.

До старших классов была мало заметна и неактивна. С 1 класса всячески прогуливала хор в сельском клубе. Почему-то туда гнали всех первоклашек после уроков. 

Домой после уроков шла порядка 3 часов. А ведь тогда не было мобильных и обычный телефон был далеко не у всех. Мама, конечно выписывала по первое число. Не, ну я два дня исправно сразу домой, пока попа болела, а птом опять...по привычному маршруту - зайти к бабушке, т.Оле, работающей в ателье рядом со школой, зайти в магазин центральный за морожкой, затем к сестре, поиграть,  покушать, поиграть, и.. наконец-то домой...

Лет в 12-13, когда у девочек тити выросли за лето, помню мальчишки линейкой по спине проводили, вычисляли кто лифчик уже носит. Девочки смущались. краснели и кричали:

- МарьВанна, а Женька линейкой по спине водит...

Я, помню в останних рядах нацепила те чашечки ... продолжение дали буде....

а еще умудрялись мальчишки на носок туфли зеркало крепить и заглядать девочкам под юпцы. Но... на такие шутки линейка/зеркало я не попадала, миновала сия участь, хз почему...

С класса 3 приобщили к соревнованиям школьным. Я обычно бегала на длинные дистанции и метала мячи/гранаты, с прыжками в длину/высоту не сложилось чего-то .

Была в первом составе (8-11 кл) сборной по баскетболу со своим среднестатистическим ростом. На сегодня часто снится сон - бросаю мяч в корзину и..не попадаю... Просыпаюсь расстроенная.

Был конфликт с немкой в 10 кл. Дама в возрасте и своеобразная, на ее уроках нельзя было говорить, когда не спрашивает, зевать, жевать, икать. Отвечая, ей показалось, что я повысила на нее голос и нахамила. Немка стала в позу и заставляла извиняться перед всем классом. Я вредная, упертая, принципиальная, сказала что не хамила и голос на нее не повышала и извиняться не буду. Итог - выгнали с урока, а на последующих меня игнорировали. Конфликт вышел до классного руководителя. Весь класс твердил в мою защиту, но... немка была на своем. Классный руководитель просила меня извиниться, уступить немке, но я сказала твердое нет. В общем спустя время меня таки уговорили и классная и одноклассники. Я пошла к немке извиняться, на что она сказала - хамила при всем классе, при всем классе и извиняйся.. или... тут и сейчас. В то время она вела дополнительные занятия по немецкому, английскому с другими учениками школы. Что я? Я сказала -идите нафиг, не буду. По итогу 3 четверти - по нем. язу стояла 2 в табеле. Маме показать табель было стремно, да.. в 10 классе. В общем мама узнала, пришла в школу, извинилась, а я на весенние каникулы получила три текста на перевод. Отакое...

 увела чадо до школы  уперше... на тренировку, как вернусь, все допишу 

дописала

а  вы пока, кто забыл, не успел и прочего вида склерозы у себя приметил, быстро калякайте, 

а ссылки сюда в камы

люблю цыловаю 

а пока переменка 

але-були і такі. 

при цьому мені-повезло зустріти на шкільних теренах аж чотирьох справжніх ВЧИТЕЛІВ: двох-фізиків, хімічку і історика.

з істориком-печальна історія (вибачте за тавтологію). 9 клас, нова школа, нові люди. перший урок, як водиться, ознайомчий, і пройшов швидко. наступний його урок пацани збиралися пограти в карти на останній парті, але....вчитель таааак захопив своїм текстом, що ...всі пару місяців, поки він у нас читав, у класі навіть мухи не літали, бо зачаровано слухали і *приймали участь у тих історичних баталіях, про які він розповідав*. цей вчитель прийшов у нашу школу після певного часу роботи в місьраді, щось ТАМ  *не зрослося*, але, певно, комусь на хвіст таки наступив, бо, коли я вже закінчила школу і виїхала з міста мені написали, що  .... його тіло знайшли у каналізаційному люку...

хімічка - ну це просто фея була . багато хто з вас любив хімію? отож! а в нас не було ні в кого трійки! \при пятибальній системі\, бо всі знали і могли. і да-кабінет хімії був по справжньому упакований, і була в нас справжня лаборантка на підхваті у вчительки. і, не знаю як, але вона завжди зверталася саме до того, хто *щось недолив, або перелив* - "краще почни спочатку, бо до кінця учбового року-ще довго, а з піджачка ти ще не виріс, щоб новий купувати, та й без штанів не зручно буде додому йти". ні, звичайно, досліди не були аж занадто критичні, але настрій в класі вона вміла підтримувати, і, заслужено, її уроки ніхто з наших ніколи не прогулював. 

і-про фізиків пара слів. фізичка була в мене з самого початку вивчення предмету, в старій школі. цю, стару, закрили, відкрили нову і фізичка, звісно ж, теж туди перейшла.  вона була в міру строга, але справедлива, шо зашибісь . це єдина вчителька, якій учні могли сміливо сказати свою думку і вчителька вступала в діалог, не боячись бути не правою.\так був такий прикол, що вона, скоріш за все-обмовилась, а наш вундеркінд відразу й підловив, але все закінчилося мир-дружба-жвачка\. самим яскравим був день знайомства класу з нею - нас чоловік шість було з попередньої школи і ми її знали,а інші-ні. і от вже хвилин 5, *як іде урок*, а вчительки-немає. і тут відкриваються двері і заходить 120кг живої ваги. і такий зойк з двох різних місць  -  О-О-О-О-О-О !!!!! а вона - "разве я так уж похожа на О ?" і-всьо! "Ваня, я ваша навеки"(с) теж практично весь клас був закоханий в неї, як у вчительку. і тільки в неї було правило-не вивчив-скажи відразу. т.є. урок починався з фрази- "кто сегодня не сможет отвечать? ". і, якщо хтось не підняв руку і був потім спійманий на незнанні предмету,  - *двійка* дооовго тіліпалася у журналі.пару місяців почитала О нам фізику і на якомусь з уроків оголосила, що з наступного уроку-в нас інший вчитель, - теж хороший(с).  кабінет фізики,як і хімічний, був укомплектований всілякими прибамбасами, що допомагали діткам освоїти ази фізики, і це був-її кабінет. а інший фізик, якого вона нам представила в якості свого  наступника, мав читати в нашому класному кабінеті, кабінеті укрмовниці,  що дещо... засмучувало. засмучувало рівно до тієї хвилини, коли відчинилися двері і в клас впорхнув ...Нік-Нік   обожнюваний половиною класу вихователь Николай Николаевич  з піонертабору на Арабатці, де більшість  нас тусила кілька років підряд літом по зміні\дві. НіК-Нік - це такий клубок енергії і позитивної енергетики, монстр  справедливості і просто афігєнно кльовий дядько, що коли ми його побачили - наше багатократне УРрррААА!!! примусило трьох учілок з сусідніх класів зазирнути в наші двері, щоб дізнатися, що тут трапилось. дядько-вчитель був невисокого зросту, і, чомусь, завжди в піджачку на розмір більшому. всі *лагєрніки* знали і його дружину -вони завжди брали загін на пару . і завжди виділялися серед всього складу вихователів-вожатих як *штепсель і тарапунька*, бо дружина була на пару голів вища за нього. Нік-Нік читав нам предмет десь з півроку, а потім...поїхав, разом з дружиною, *піднімати цілину освіти* ... не пам*ятаю у яку країну. в ті роки багато наших спеціалістів допомагали різним країнам в різних галузях, найбільш озвучений-Афганістан. і повернулися ми до фізички О, з нею і закінчили курс освіти.

тєрпєть нінавідєла свою класну керівничку. ну, якась вона ...слизька була,і -неприємна, могла запросто принизити хоч хлопця, хоч дівчину при всьому класі. але! дякую *вищим силам* , що клас зібрався-толерантний, і ніхто ні над ким не кпинив, хоча було таке враження, що вчителька саме цього і прагнула, щоб потім проводити розборки і *вимагати подарунки у винних*. в старій школі у нас було все чинно-благородно в плані відношення до вчителів-букет на 8березня і на день народження. ну,мооооже +коробка цукерок. а тут-опа! день вчителя - купітє мнє кулончік! опа-день народження-купітє мнє цепочку. опа! 8 березня-купітє мнє кавьор...на випуск наш-телевізор купували.... ну, т.є. - рідко в ті часи були аж  такі *вимоги* і для більшої половини класу-це був шок. але третина однокласників жила з цією учілкою з 4 класу і для них це було норм явищем.

ну,і попри не очінь *гарячу любов до школи*, думаю, що більшість з нас ,все-таки, з теплотою згадує саме ті роки ............

Ретро-первоклашки УА уже были, а давайти

про самое интересное/печальное/ из вашей школьной жизни?

А?

Т.е. все привычно и стандартно - 

в своем блоге пишем в отложенных заметку на 02 сентября 2019 с часиков 9:00, 

в метках обязательно пишем это - школьные годы уашников,

ко мне сюда ссылку, как заявку на участие, затем стандартно голосилка 

за самое смешное/курьезное/печальное/стыднорассказательное

где-то с 28 августа я напомню еще вам про ето 

победитель получит пенал и ручку 

ггг

Марине, срочно прозвитуй шо там в нас  на счетах

писаки:

дису - http://blog.i.ua/user/4574453/2300886/ 

Сури - http://blog.i.ua/user/8662231/2301013/

Соус - http://blog.i.ua/user/4332334/2301006/

Паричка - http://blog.i.ua/user/6174850/2300990/

Багира - http://blog.i.ua/user/59770/2301015/#p1

Андрей1961 - http://blog.i.ua/user/4895049/2301008/

ПрофессорТВ - http://blog.i.ua/user/3272171/2301007/

Алиянат - http://blog.i.ua/user/886749/2301030/?p=1#p0

kettlebell -  http://blog.i.ua/user/2170288/2301066/

адвизор - http://blog.i.ua/community/2998/2301085/

Мамаммия - http://blog.i.ua/user/1905296/

скипирич - http://blog.i.ua/user/10026875/2301088/

Ординари - http://blog.i.ua/user/6518361/2301084/

Соната - ttp://blog.i.ua/user/849911/2301079/