… окрім нас Різдво два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. В чому тут рiч?

      Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Обидві ці відповіді – неправильні. Астрономічний рік триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд. Юліанський календар "округлював" середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року Юліанського календарю на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік. Коли Гай Юлій Цезар запроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою можна зневажати.

       Але через 45 років у Віфліємі мав необережність народитися Ісус. Потім він помер на хресті і воскрес. Похибка Юліанського календарю перетворилася на проблему. Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням. За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю з тих 11 хвилин та 14 секунд кожні 128 років додавалася нова доба, і дати "сповзали" на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони! Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.

       Дата Пасхи розраховується просто: Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Це змiнювати було не можна. Тому Алоізій Ліліо запропонував насамперед "викреслити" 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій. Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня. Але Ліліо запропонував піти ще далі – забирати з календарю ще три доби кожні 400 років. Тобто, щоб високосними вважалися тільки ті роки з двома нулями, у яких ще й число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку. Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.

       Григоріанський календар сподобався не всім. Протестанти вважали, що "ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою". Англійці теж 170 років упиралися його запровадженню. Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

       Українська Центральна Рада прийняла 12 лютого 1918 року "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час". Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.

       Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР - офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках. А на початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня. І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня (див. фото).

       Чому традиційно відзначають Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус, але вважається, що він народився у "найдовшу ніч", коли світло тiльки-тiльки починає перемагати темряву. Все це було легалізовано рішенням про святкування Різдва Христового у день 25 грудня, прийнятим на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

       З Різдвом!

(Олександр Зінченко, iсторик-публіцист. З публiкацiї в ОБОЗРЕВАТЕЛЕ. Зкорочено)