На Майдані ми намагалися нагадати чиновникам, що вони є найманими працівниками, що вони працюють на нас і повноваження, які вони отримали, не можна використовувати у власних корисливих цілях. 
      Власне, все це народ зі скрипом терпів поки чергові чинуші всіх рівнів, в тому числі і найвищого, не вирішили  агресивно, силовими методами придушувати вимоги людей. Тобто, наймані працівники, використовуючи надані їм ресурси, почали здійснювати акти грубого цинічного насильства над тими самими роботодавцями, погрожуючи при цьому, вжити ще більш жорстоких заходів та притягти до кримінальної відповідальності за пред’явлення цілком законних претензій.

Жадібність, любов до розкоші, зверхність над іншими. Все це множиться на збочену уяву і манію величі – абсолютно безпідставну. Сприйняття влади як недоторканої вседозволеності зберігся і трансформувався відповідно до нових «ринково-кримінальних» умов. Тепер це для них недоторканий сакральний інструмент для власного збагачення.  Хоча, відповідно до закону, вони ще й мають всіляко піклуватись про виборців, проте, поводять себе так, наче виборці їм заборгували, при чому, давно і багато…

Отож, на рівні цінностей у самих політиків особливих зрушень не відбулося. Замість життя по-новому, відбувається сакралізація влади по-старому. При чому, як показують сучасні практики, це може виглядати ще більш потворно і мати ще гірші наслідки.  Втім, на щастя, люди змінилися. Змінилася достатня їх кількість і змінилася достатньо для того, щоб мати потрібну кількість сил і можливостей нагадувати представникам нової влади, куди можуть завести її помилки, які вона повторює за владою старою.

Останнім часом новий президент все частіше повторює помилки старого. Однією з причин найбільшого обурення є негласність прийняття рішень, які він не пояснює народу. А багато з цих рішень відверто незрозумілі й дуже неоднозначні. Крім того, за прикладом Януковича він почав давати інтерв’ю «обраним» ЗМІ, а з самими виборцями, по-суті, спілкуватися перестав. Деякі його ставленики (Гелетей, Муженко) вже відверто дискредитовані, але посад своїх не полишають ні за ініціативою президента, ні за своєю.

Далі більше. Головою Кіровоградської ОДА призначено депутата колишнього «регіонала» Сергія Кузьменка, який організовував перевезення «тітушок» до Києва з Кіровоградщини під час революційних подій 2013-2014 р.р. А у виборчому списку «Блоку Петра Порошенка» журналісти і громадські активісти фіксують чимало сумнівних і одіозних персонажів.

До чого може привести нехтування волею виборців, а також прийняття рішень в розріз із громадською думкою ми вже знаємо.  Ще гірше, коли мова йде про відверту зневагу. Тут яскравою демонстрацією є приклад ще одного колишнього «регіонала» (якщо вони взагалі бувають колишніми) Віталія Журавського.  16 вересня, як раз в той день, коли відбулося ганебне проштовхування відверто кремлівських законів, активісти буквально викинули його на смітник.

Політики, які вірно йдуть слідами Януковича, також чекає смітник. Як історичний, так і цілком реальний…

   LB.ua українською