Вони є між нами... вони поруч завжди... несхожі й непердбачувані... вони живуть у світах де всі такі... тут їх небагато, але є...

вони- інші... чому? Хто вони? Інші - це ті хто назавжди лишився дітьми в душі... і не сприйняв світ дорослих...

А ВИ їх бачили...   

---

P.S.

от чорт.., сьогодні сталася трагедія. і про що я думав коли цвяха забивав? бабхнув прямо по вказівному на лівій руці ... ніготь вже потемнів, ниє йолки. але то не проблема. 

проблема в тому що клавіатуру незручно при такому нитті ним натискати... В принципі я,  як кажуть, не один...  перед тим вгрів по пальцях дядькові (теж ненароком )  , а на двох і болячка легша 

так що висновок простий... молоток і клавіатура - речі малосумісні, прийдеться і на завтра про компа забути 

тако от...і що то ...

_-_-_-_-__---------------------__-_-_-_-_

Розтривожені дні забігають думками,

Дійсність наче в тіні за якимись світами...

По розсипаних зорях бреду без упину,

По долинах і горах, навіть небом я лину.

-----------

Шлях ховає мету, цілі приспані снами,

Я узори плету між оцими рядками...

Не спиняючись в митях ловлю вічний простір,

Ні любові, ні світла, повсюди як в гостях...

   ...