Дівчина моїх мрій... та сама, про яку я нещодавно згадував, кожен день дивує мене собою все більше.

Більш за все дивовижне саме враження того, що спілкуючись із нею - я спілкуюсь сам із собою. Вона мені про себе розповідає те, що я сам збирався розповісти їй... А коли я щось розповідаю - вона дивиться на мене так само, як я дивлюсь на неї під час її розповідей - "вираз у очах під назвою 'Йопт! Це ж моя пісенька!'".

Вчора вона мені намагалась порадити одну цікаву книжечку... Цього разу я вже не став дочикуватись, доки вона скаже автора та назву книги, та сам відповів за неї. Влучив на 100%. Існує лише одна єдина книга, яку ми можемо порадити цікавій людині . Це перша людина, яка перша завела розмову про цю книгу. Я вражений. Ця дівчина просто неймовірна.

Вона пише таку саму книгу, яку пишу я. Вона розважається на одинці із собою саме так, як це роблю я...

Або навпаки?...

Байдуже... Просто вона - найдивовижніше диво всього мого життя!

Ось так!