Перший канал українського телебачення повторно демонстрував серіал «Царівна» за мотивами повісті Ольги Кобилянської.

Я люблю цю повість за надзвичайну енергоємність, філософську насиченість. Авторка всією сюжетною лінією, по – моєму, на український лад ілюструє практичне втілення слів Омара Хайяма:

«Ты лучше голодай, чем что попало есть.

И лучше будь один, чем вместе с кем попало "                                                                                                                 Сила духу та витримка  Наталки співзвучні, мені здається,  із описом енергетики хлопця – боксера в оповіданні Джека Лондона «Мексіканець».

Доопрацювання повісті авторами сценарію ( вірніше – розтягування повісті до меж серіалу) привело до втрати енергоємності. Тим більше – музика не передає боротьби Наталки. Музика, на мій погляд, закликає: «Змирись, Наталко….Спи, спи, спи в цьому болоті…»  І, навіть,бездоганна гра акторів не гасить цього заклику.