Анатолій Кінах, тодішній міністр економіки України, вочевидь розпочав власну передвиборну програму, розмістивши на вулицях столиці щити з рекламою власної книги «Український прорив», виданої ще у 2005 році. Дещо пізніше з'їзд блоку пані Тимошенко затвердив свою передвиборну програму з гучною назвою «Український прорив. До справедливої і конкурентоспроможної країни», зідравши половину назви з однойменної книги Анатолія Кінаха.
Після появи рекламних щитів БЮТ пан Кінах привітав пані Тимошенко з успішним, на його думку, плагіатом. «Я хотів би, щоб такого конструктивного плагіату було якнайбільше», - підкреслив він і додав, що в такому випадку нарешті буде забезпечено консолідацію зусиль для розвитку країни.

Звідки в Юльки логотип?Цікавий ресурс надибали та на діслали мені добрі люди. "Вільне кохання" зветься. Але цікавий він не цим, хоча в кого які уподобання, а своїм логотипом. Не знав я про такі уподобання тієї, за яку дехто так боровся... Congratulations! We are open now. Freelove.org will try to make your connection to our world, the one of better people with more opportunities, less problematic and truly available, писалося на тому ресурсі. Писалося, бо далі ресурс просто зник, а згодом появився у зовсім іншому вигляді. Мабуть Юлині піарщики викупили дизайн...Логотип мав форму серця з написом "FreeLove" і був розміщений за адресою: FREELOVE.ORG А створений він був, до речі, ще 5 серпня 2003 року. Мені смішно... А вам?

Юльця Тимошенко - велика плагіаторка. Серія перша.
Історія Юліної коси.
Один відвідувач бібліотеки натрапив на книгу "Славетні імена Придніпров'я", а в ній на картинку Юлі з косою. Його шокувало те, що книга видана в 2002-му році. І в ній про Юлю? Адже проти Юлі в той час з боку тодішньої влади був жорсткий прессинг. Виявилося, що то не про Юлю, а про Галину. Про підпільницю Галину Андрусенко, що жила на Дніпропетровщині. Певно маленька Юля бачила її фото у піонерській кімнаті чи ще десь, а подорослішавши - вирішила завести собі таку косу. Але як тодішня цензура пропустила такий натяк на Леді Ю - дивно. Уривок з книги:
"Її розстріляли на світанку. Сквер в пам'ять хороброї підпільниці Галини Іларіонівни Андрусенко. 1923-1943». Ці слова викарбувані на пам'ятнику, що стоїть поруч з інститутом інженерів залізничного транспорту..." Ну що ж , характерні образи співпадають. Як там кажуть? "Сталева леді"? Згадується Юля за ґратами, і слова пісні Володимира Висоцького: "значіт правільниє кніжкі ти в дєтстве чітал".
Другу серію очікуйте наступного разу.