Що я знайшла і що згубила

У цім блакитнім мареві життя?

Палала я чи мляво тліла

Під сяйвом ясних зір ? – якби знаття

Життя – як іспит неостанній,

Крізь муки й піт його перетина.

Холодні дні були, безбарвні,

Та тішила мене краса земна.

              Людмила Романенко