СИНЬневесты в безразмерных ярких платьяхносить готовы принцев на рукахна буцефала так похожи статьючто боливар повесился на дняхего блинами тихо провожалив сиропе губы пальцы и мечтыресницы ослепительно дрожалии каблуки от этой красотыпылали щёки от высокой нотырешив исполнить аутодафеони бы там сожгли ещё кого-тоно вдруг сообразили что в кафеих вопреки предательству горошинждёт караоке уровня богиньмигнут официанту "мой х-хороший!"когда обнимет ласковая синь

Мені подобається вести блог на цьому порталі.Перша сторінка, яку я тут (на порталі i.ua) заводила, була у 2007-му році. Спілкування та обмін повідомленнями між користувачами тоді були досить жваві.Зараз буваю тут рідше. Тому не можу проаналізувати, чи змінилось щось за ці роки. Сьогодні до Вашої уваги міні-фільм за допомогою штучного інтелекту "The Green Ring Box". (Зелена коробочка для каблучки). Переглянути можна за посиланням: https://youtu.be/il-4PLejUo4...

Читати далі...

Приємно повернутись до звичного формату — дегустацій продуктів харчування. Хоч є велика ймовірність, що ця рубрика може стати єдиною у цьому році.Восени минулого року я добряче затарився вермішелями і локшинами швидкого приготування. Причому купив їх не в інтернет-магазинах і маркетплейсах, а оффлайн — благо, у Боярці тепер є багато торгівельних мереж: АТБ, Аврора, Бджілка, Сільпо, Траш, Фора. І у кожному з супермаркетів, як ви розумієте, свій асортимент. Тож є з чого вибирати.[Приєднана...

Читати далі...

Війна — річ оманлива й непередбачувана: щойно насолоджуєшся тишею, яка огортає все навколо, і здається, що світ завмер, а вже за мить вирушаєш у гуркітливу пітьму, де ніч зустрічає тебе холодним дощем та липкою багнюкою під ногами. Густа завіса крапель зливалася з темрявою, поглинаючи звуки й фарби. Кожен наш крок здавався безшумним, мов у забутій частині світу. Ми просувалися траншеєю, мов тіні, ховаючись за уламками дерев і густими кущами. Ліхтарики були вимкнені...

Читати далі...

Я люблю твои взгляды В небо. Я рисую твои глаза. И, страшась, отступают Беды, И дрожит в лепестках слеза.

Повертаються нав'язливі думки. Звісно, в зв'язку з мобілізацією. Хоч мене і втішають, що по двом діагнозам не підходжу для бойової служби, але оскільки всі мобілізовані проходять базову військову підготовку, то ніщо не заважає записати в піхоту. Та й начитався і наслухався всякого, що ВЛК порушують закони і не вписують обмеження або не видають військовий квиток. Тож "накручую" себе, продумуючи різні варіанти. Цікаво спостерігати, як змінюється хід думок: від самоспалення і кидання під ...

Читати далі...

Тим літом наші позиції тяглися далеко за межі села М. Вздовж покинутих городів, відділяючи їх від диких полів, простягалася траншея – ламана, уривчаста смуга на кілька кілометрів. З одного краю вона впиралася в залізничний насип, а з іншого – занурювалася у старий, напівздичавілий садок із велетенськими, покрученими яблунями та грушами. Чим далі вглиб садка, тим мілкішою ставала траншея, аж поки не сходила нанівець за кілька метрів від перекошеного дощатого нужника без...

Читати далі...