хочу сюди!
-
-
39 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
лис гриз дім
- 01.10.24, 22:27
а дядя молча сидит такой
ему прописан души покой
и что-то сверху
где сфера всех интересов вдруг
прохавав хвост замыкает круг
при этом зверски
за ролик шарик а дальше по
кривой маршрутов идя в депо
к своей конечной
не чётной тщетностью дорожа
куражась рожей на гаражах
извечным нечто
ему прописан души покой
и что-то сверху
где сфера всех интересов вдруг
прохавав хвост замыкает круг
при этом зверски
за ролик шарик а дальше по
кривой маршрутов идя в депо
к своей конечной
не чётной тщетностью дорожа
куражась рожей на гаражах
извечным нечто
2
лише за місяць війни збагатів на мільярд.. звичайно, парашенко..
- 01.10.24, 22:17
У порівнянні з довоєнним часами його статки у війну зросли кратно
6
мода наступного сезону
- 01.10.24, 13:53
В наступному сезоні будуть модними зелений, білий і синій кольори. Білий сніг, синє небо, зелені ялинки будуть прикрашати футболки, светри, шапки і рукавички
1
Алюмінієвий електричний чайник))) Чимало спалених?
- 01.10.24, 10:35
Я народився у СРСР. У нас у сім'ї був алюмінієвий електричний чайник. Уйопіщний чайник, який не мав кнопки, захисту від перегріву і дурну ручку, яка завжди розбовтувалась і нагрівалася від пари.
Я особисто спалив два таких, забуваючи витягнути вилку з розетки.
- А праска така не пам'ятаєш:
нагрівач був спіраль у керамічних конусках, весь час перегорала і доводилися вкорочувати, а контроль температури - "на палець" - послинявив, торкнувся - шипить означає норм
- У нас таких 5 штук згоріло, але тут найпримітніше в іншому: бабуся з дідусем їх (згорілі) не викидали, мовляв, "це ж дефіцит, не можна викидати, коли-небудь обов'язково полагодимо". Так вони і зберігалися багато років, поки що я не підріс і не викинув це барахло на смітник
- Та й той факт, що алюміній небезпечний для здоров'я. А в чайнику він не тільки завжди контактує з водою, але й нагрівається до високої температури, що прискорює реакцію.
- У мене бабуся не користувалася електричними, праска, ще 19-го століття була - на плиті гріла, боялася що електричний струм ударить і не дарма боялася:))
- Нічо не уїбочний (чайник?). Ну тобто, уебищний звичайно, зате в ньому можна було варити картоплю і пельмені. Я в армії дуже так робив
- У мене була Ленінградська алюмінієва сковорода, ручка якої пекельно обпалювала пальці, тому що дерева були тільки зверху і знизу, а з боків ручки - голий метал.
- Радянська техніка побутова – це повний п..ц. Всі ці Малютки, Мрії, Берізки. породження божевільного радянського генія, відсутності нормальних верстатів і комплектуючих, і болт покладений на якість.
----------------------
Помню это прекрасное время, свежий воздух, труд, новые знакомства, веселье. Что ещё надо молодёжи, чтобы зарядиться перед учёбой. А сейчас молодёжь отучили от труда, и сетуют, что не хотят идти на завод. Все заделались блогерами
Мои родители познакомились на картошке на 1м курсе - мама лучше всех танцевала, папа был солист ВИА, картошку собрали, влюбились)
Моя бабушка со своими подругами-бабушками из одной деревни всегда собирались раза два за лето своим «девичником» и уходили через поле ржи к краю леса отдохнуть от хозяйственных дел и забот. Наберут с собой пирогов, ватрушек, картошки, солёных огурцов, грибов, помидоров, с грядки лука, укропа, самогонки, квасу - у кого что есть. Расстелют там большое покрывало и сидя на нём, «отмечают».
Женщинам много спиртного не надо было. По 2-3 стопки выпьют и начнутся разговоры про жизнь, шутки, песни. Нам даже до деревни через всё поле доносились их песни. Так они снимали усталость. Посидят с обеда часов до 17-18 и идут по домам, довольные. А дома вечером опять - скотину накормить, подоить; в огороде всё полить, и т.п. Вспоминаю те времена и радуюсь за них. Никаких ресторанов не надо было - все душевно гуляли.
А чому б не згадати відпочинок в Європі, Турціі, на екзотичних островах. тамтешні ресторани?
Та радецькій владі вигідно, щоб все було примітивно, дешево, навіть шкідливо, щоб менш до пенсіі доживали.
А вот интересно, куда подевались те самые «культурные и разносторонние советские люди с лучшим в мире образованием»?
Из активных адептов совка я вижу только злобных и ограниченных товарищей, которые мечтают всех отправить в ГУЛАГ. Многие из них не любят Путина – за то что тот недостаточно Сталин.
- А их никогда и не было. Читать было нечего. Не считая десятка книг, которые можно было обменять на макулатуру. Не читал народ ни "Малую Землю", ни писателей малых народов, и даже 50 томов полного собрания сочинении В.И.Ленина тоже никто не читал. А нормальные кинги не печатались.
- По мусоркам лазят за просрочкой и клянут америку
12
Дякую за захист
- 01.10.24, 09:24
Слава вам, рідненькі...навіки вдячність.
За кожен день нашого життя.
Зі святом Захисників і Захисниць!
Читала недавно таку думку, забула, де. " У тяжкі часи своєї країни, ти можеш бути або воїном, або трубадуром, прославляючим воїна".
Отже, я - трубадур:)
Речитатив:
Україно! Свята мати героїв!
Зійди до серця мого
Шумом Карпатських ручаїв,
Боїв славного завойовника
Батька Хмеля!
Свята! Могутня! Соборна!
Слава Україні!
Завили сурми, поле палає,
Знову орда із боліт наступає,
Суне і суне, та ворог не знає,
Що на нього в нашім краю
Тільки смерть чекає!
То не литаври б'ють, то серце в грудях,
Не в дзвонах лаври, тут вся сила в людях!
Злітають черепа від булави,
Всі ординці поховались, бо батько іде на Ви!
Військо тримає небо хоругвами,
Арійські лицарі вже йдуть за вами!
Яка б не сунула орда щурів,
З нами сили світу і Боги всіх наших пращурів!
Приспів:
Біси дохнуть, сонце сходить,
Ця земля воїнів родить!
Хай сміливих смерть обходить!
Гуляй, дике поле!
Ворог сунеться без перестану,
Із землі прадіди повстануть!
І затягне на той світ, враже,
Наше дике поле!
Нащо дивитися у чан ворожці?
Поляжуть всі від меча Запорожців!
Знову набігла чорна хмара,
Терни перемелю, бо я
По роду вільний характерник.
На всіх чужинців тут чекає згуба,
З Чорного моря
Дістає Нептун свого тризуба,
Навіки всім легенда показова,
І ще покаже свою міць полк Азова!
Олександр Ярмак(с)
За кожен день нашого життя.
Зі святом Захисників і Захисниць!
Читала недавно таку думку, забула, де. " У тяжкі часи своєї країни, ти можеш бути або воїном, або трубадуром, прославляючим воїна".
Отже, я - трубадур:)
Речитатив:
Україно! Свята мати героїв!
Зійди до серця мого
Шумом Карпатських ручаїв,
Боїв славного завойовника
Батька Хмеля!
Свята! Могутня! Соборна!
Слава Україні!
Завили сурми, поле палає,
Знову орда із боліт наступає,
Суне і суне, та ворог не знає,
Що на нього в нашім краю
Тільки смерть чекає!
То не литаври б'ють, то серце в грудях,
Не в дзвонах лаври, тут вся сила в людях!
Злітають черепа від булави,
Всі ординці поховались, бо батько іде на Ви!
Військо тримає небо хоругвами,
Арійські лицарі вже йдуть за вами!
Яка б не сунула орда щурів,
З нами сили світу і Боги всіх наших пращурів!
Приспів:
Біси дохнуть, сонце сходить,
Ця земля воїнів родить!
Хай сміливих смерть обходить!
Гуляй, дике поле!
Ворог сунеться без перестану,
Із землі прадіди повстануть!
І затягне на той світ, враже,
Наше дике поле!
Нащо дивитися у чан ворожці?
Поляжуть всі від меча Запорожців!
Знову набігла чорна хмара,
Терни перемелю, бо я
По роду вільний характерник.
На всіх чужинців тут чекає згуба,
З Чорного моря
Дістає Нептун свого тризуба,
Навіки всім легенда показова,
І ще покаже свою міць полк Азова!
Олександр Ярмак(с)
11
Седеют кроны и меняют краски.
Цвета пылают, словно молодясь,
Есть в той палитре золото и грязь,
И даже кровь. И сброшены все маски.
Вода поманит утомленную листву,
Вдруг позовет ее летать и плавать,
И станет коронована вся заводь,
Но будет терпеливо ждать весну.
Весна небрежна молода и звонка.
В сережках от березы и мечтах,
Она не помнит прошлогодний прах,
Несется быстро с резвостью ребенка
По всем, попавшим под ноги, граблям,
А осень любим за неторопливость,
За пышность, за пунцовую стыдливость,
Прозрачность и уютный тихий храм.
Цвета пылают, словно молодясь,
Есть в той палитре золото и грязь,
И даже кровь. И сброшены все маски.
Вода поманит утомленную листву,
Вдруг позовет ее летать и плавать,
И станет коронована вся заводь,
Но будет терпеливо ждать весну.
Весна небрежна молода и звонка.
В сережках от березы и мечтах,
Она не помнит прошлогодний прах,
Несется быстро с резвостью ребенка
По всем, попавшим под ноги, граблям,
А осень любим за неторопливость,
За пышность, за пунцовую стыдливость,
Прозрачность и уютный тихий храм.
15
