Про співтовариство

Мудрі цитати, притчи і так далі.
Вид:
короткий
повний

ЦИТАТНИК

Аґата Крісті

  • 04.08.25, 18:00
Бути леді - не означає носити красиві сукні, бути леді - значить спокійно і з гідністю приймати удари долі, у міру можливостей допомагати тим, кого любиш і не скаржитися, навіть якщо здається, що сил більше немає. скаржитися, навіть якщо здається, що сил більше немає.


Так казав Вінстон Черчілль:

  • 30.07.25, 18:00
1. Якщо ви йдете крізь пекло – йдіть, не зупиняючись.
2. У тебе є вороги? Добре. Значить, у своєму житті ти щось колись обстоював.
3. Будь-яка криза – це нові можливості.
4. Розумна людина не припускається сама всіх помилок – вона дає шанс і іншим.
5. Найкращий аргумент проти демократії – п'ятихвилинна розмова із середнім виборцем.
6. Успіх - це здатність крокувати від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму.
7. Сокіл високо піднімається, коли летить проти вітру, а не за вітром.
8. Дурна та людина, яка ніколи не змінює своєї думки.
9. Вроджена вада капіталізму – нерівний розподіл благ; вроджена гідність соціалізму - рівний розподіл злиднів.
10. Коли орли мовчать, базікають папуги.
11. Влада – це наркотик. Хто спробував хоч раз — отруєний нею назавжди.
12. Протягом свого життя кожній людині доводиться спіткнутися об свій «великий шанс». На жаль, більшість із нас просто піднімається, обтрушується і йде далі, ніби нічого і не трапилося.
13. Не бажайте здоров'я та багатства, а бажайте удачі, бо на Титаніці всі були багаті та здорові, а щасливими виявилися одиниці!
14. Брехня встигає обійти півсвіту, доки правда одягає штани.
15. Політика так само захоплююча і небезпечна, як війна. У війні вас можуть убити лише раз, у політиці - багато разів.
16. Мої уподобання прості. Я легко задовольняюся найкращим.
17. Хочете, щоб у суперечці ваше слово було останнім? Скажіть опоненту «Мабуть, ви маєте рацію».
18. Велику перевагу набуває той, хто досить рано зробив помилки, на яких можна вчитися.
19. Люди чудово вміють зберігати секрети, яких не знають.
20. Я люблю свиней. Собаки дивляться на нас знизу вгору, кішки згори вниз. Лише свині дивляться на нас, як на рівних.
21. Війна – це коли за інтереси інших гинуть абсолютно невинні люди.
22. Найбільший урок життя в тому, що й дурні мають рацію.
23. Набагато краще підкупити людину, ніж убити її, та й бути підкупленою набагато краще, ніж убитою.
24. Легше керувати нацією, ніж виховувати чотирьох дітей.
25. Ми живемо в епоху великих подій та маленьких людей.
26. Від дерев'яних черевиків до дерев'яних черевиків – шлях у чотири покоління: перше покоління наживає, друге – примножує, третє – тринькає, четверте – повертається на фабрику.
27. Нічим так не завоюєш авторитету, як спокоєм.
28. Американці завжди знаходять єдине правильне рішення. Після того, як перепробують усі інші.
29. У складні для країни часи значення міфів важко переоцінити.
30. Вчіть історію, навчайте історії. В історії містяться усі таємниці політичної прозорливості.
31. Найкращий спосіб зіпсувати стосунки – це почати з'ясовувати їх.
32. Мета парламенту – замінити кулачні бої словесними.
33. Коли двоє б'ються – виграє третій.
34. Якщо вбити вбивцю, кількість вбивць не зміниться.
35. Песиміст бачить труднощі у кожній можливості; оптиміст бачить можливість у кожних труднощах.
36. Ви ніколи не дійдете до місця призначення, якщо кидатимете каміння в кожного собаку, котрий гавкає.
37. Народ, який забув своє минуле, втратив своє майбутнє.
38. Навіть найбільш сліпучого світла не буває без тіні.
39. Я – оптиміст. Не бачу особливої користі бути ще кимось.
40. Жодна зірка не засяє, доки не знайдеться людина, яка триматиме позаду чорне полотно.
Якось під час виступу одна журналістка запитала політика:
- Невже вам не приємно усвідомлювати, що кожного разу, коли ви виступаєте з промовою, зала переповнена людьми?
На що Вінстон Черчілль відповів:
- Приємно, і навіть дуже, але щоразу, коли я бачу повну залу, я не можу не думати про те, що, якби я не виступав з промовою, а піднімався на ешафот, глядачів зібралося б удвічі більше.


Сьогодні 3 травня — день народження Голди Меїр

  • 03.05.25, 09:28
Сьогодні 3 травня — день народження найвідомішої жінки Ізраїлю та однієї з найвизначніших політиків — Голди Меїр. Хай буде благословенна її пам’ять.
Велика Жінка… Ну як сьогодні не згадати про неї?
Про дівчинку, яка народилася в Києві, одними з перших її спогадів стали погроми та величезний страх перед безпідставною ненавистю. Вона назавжди запам’ятала, як батько — найсильніша й найбільша людина у світі — забивав двері, щоб погромники не могли вдертися до будинку.
Про дівчину, яка відмовилася від запланованого батьками сімейного щастя і вирушила шукати власне Щастя.
Про молоду жінку, яка поставила чоловікові ультиматум невдовзі після весілля: Ерец Ісраель — з ним чи без нього.
Про громадську діячку, яка вирушила на таємні переговори з королем Йорданії, перевдягнувшись у мусульманку. А коли король Абдалла спитав, чому вона так нетерпляче бореться за незалежність, почув у відповідь: «Я не думаю, що дві тисячі років можна вважати “великою поспішністю”».
Про безпосередню жінку, яка завжди поводилася просто й природно.
Про чуттєву, найімовірніше, жінку, якій приписують численні романтичні зв’язки.
І передусім — про прем’єр-міністра Ізраїлю, яка сказала:
«Наша доля не може і не буде визначатися іншими».
Тут зібрано цитати Голди Меїр, сказані у різні роки, багато з них увійшли до її книги «Моє життя».
Але життя — якраз тоді, коли здається, що все добре — любить робити неочікуваний поворот.
• «Мир на Близькому Сході настане тоді, коли араби любитимуть своїх дітей більше, ніж вони ненавидять євреїв».
• «По-перше, у нас немає ядерної зброї, а по-друге — якщо буде потрібно, ми її застосуємо».
• «Я давно зрозуміла, що людей легше змусити плакати чи зойкати, ніж думати».
• «Я ніколи не пробачу арабам того, що вони змусили наших дітей вчитися їх убивати».
• «З твердженням, що євреї — обраний народ, я ніколи повністю не погоджувалась. Мені здавалося — і зараз здається — правильніше вважати, що не Бог обрав євреїв, а євреї першими обрали Бога, перший народ в історії, який здійснив справжню революцію, і цей вибір зробив єврейський народ унікальним».
• «Людина, яка втрачає совість, втрачає все».
• «Немає різниці між убивством людини та ухваленням рішення, внаслідок якого цю людину вб’ють інші. Це те саме, якщо не гірше».
• «Для мене бути євреєм завжди означало пишатися тим, що належиш до народу, який протягом 2000 років зберігав свою самобутність, незважаючи на всі муки й страждання. Ті, хто не витримав і зрікся єврейства, зробили це на шкоду власній особистості».
• «Ми не радіємо перемогам. Ми радіємо, коли вирощено новий сорт бавовни й коли в Ізраїлі цвіте полуниця».
• «У ті воєнні роки я засвоїла дуже важливий урок: людина завжди може зробити трохи більше, ніж учора здавалося межою її сил».
• «Не існує такої нації, як палестинці, вони ніколи не існували. До 1948 року ми були палестинцями… Потрібні докази? У мене ще є старий паспорт».
• «У 75 років я працювала більше, ніж будь-коли в житті… Незважаючи на добрі поради близьких, я могла бути прем’єр-міністром тільки за власним зразком. А це означало говорити з людьми, які хотіли зі мною говорити, і слухати людей, яким було що мені сказати».
• «Песимізм — це розкіш, яку євреї не можуть собі дозволити».
• «У ті рідкісні випадки, коли через мігрень я залишалася вдома й не виходила на роботу, діти, у нестямі від радості, танцювали й співали: “Нині наша мама вдома! У неї болить голова!” Від цієї пісні голова не проходила, зате починало боліти серце; але я вже тоді навчилася, що до всього можна звикнути, якщо треба — навіть до вічного почуття провини».
• «У конфлікті між обов’язком і найзаповітнішими бажаннями — обов’язок для мене важливіший».
• «Я можу чесно сказати, що мене ніколи не цікавив успіх. Якщо я розуміла, що чиню правильно, я робила все, що могла, незалежно від результату».
Одного разу Голда Меїр натякнула Генрі Кіссінджеру, що як єврей він міг би активніше підтримувати Ізраїль.
Кіссінджер відповів:
«По-перше, я американець, по-друге — держсекретар США, і тільки по-третє — єврей».
Дотепна Голда відповіла:
«Ми — євреї — читаємо навпаки: справа наліво».
Голда Меїр, 3 травня 1898 р., Київ — 8 грудня 1978 р., Єрусалим.
«Ті, хто не вміє плакати з переповненим серцем, не вміють і сміятися від нього» — це також її слова.
Світла Пам’ять…
На фото — Голда Меїр у черзі на автобус 1968 року (зверніть увагу на знамениті “черевики Голди”, які разом із чорною пов’язкою Моше Даяна увійшли до лексикону ізраїльської історії).


Мені по кайфу, як я старію...

  • 19.09.24, 18:49
Мені по кайфу, як я старію.
Кожному ранку щиро радію...
Тепер я можу їсти що хочу.
Відкрито правду казати в очі.
Всіх справжніх друзів ціную дуже.
А на пихатих мені байдуже.
Немає страху здатись смішною.
Це так чудово - бути собою.
Ходжу спокійно без макіяжу.
Що я не гарна, ніхто не скаже.
Пліток брехливих не дослухаюсь.
Людей не щирих остерігаюсь.
За мною вибір - з ким спілкуватись,
Кого подалі пора послати.
У чужі справи не пхаю носа,
Коли поради ніхто не просить.
Я жити іншим не заважаю.
Нікого марно не ображаю.
Живу, працюю, надіюсь, мрію
І кожній миті життя радію!.
Ольга Тріфонова