Про співтовариство

Дивлюся я колонку найбільш обговорюваних блогів і дивуюся: у чому прикол? Наші блогери найбільш обговорюють теми «Х.й», «П.здец любви», «П.здеццццццццццццццццц».

Вам що більш ні про що говорити? Можна звичайно говорити і про це, але це ставить під сумнів інтелектуальний рівень тих, хто про це пише, а також окремо тих, хто долучається це обговорювати. Вищезгадана тематика перекрила теми про любов і людські стосунки. Жах!

Не можу спокійно на це дивитися! Тому започатковую нове співтовариство «Ударимо культурою!». Хто думає так, як я – долучайтеся до співтовариства!
Вид:
короткий
повний

Ударимо культурою!

Запрошуємо волонтерів!!!



МО “Остання барикада» запрошує всіх бажаючих долучитись до організації IV літературно-мистецького фестивалю «Київська барикада»  імені Юрка Покальчука, який проходитиме 17-21травня 2011року в Києві.

Якщо у Вас є можливість, час і, головне, бажання допомогти в підготовці фестивалю – пишіть нам  імейлом, sms, mms, по факсу, у конверті з марочкою, дзвоніть, телеграфуйте, давайте про себе знати на вконтактах, фейсбуках і т.д і т.п! Будемо раді співпраці!

До зустрічі на Барикадах!

Контактна особа: Євгенія (067)273 95 60

[email protected]

"Остання барикада".

Пам’ятник Великому Гетьманові України І.Мазепі – народним коштом

Запрошуємо Вас на благодійний концерт ОЛЕГА СКРИПКИ.

Незабутні враження, виконання наживо, танці до упаду.

Кошти, зібрані від продажу квитків, будуть використані на спорудження пам’ятника в Полтаві, на Соборному майдані.
Концерт відбудеться в ПД «Листопад» 6 травня о 19:00.
Будемо вдячні всім, хто долучиться до цієї благородної справи.
Довідки за тел.: 7-31-45, 7-50-19, 56-41-45, 8-093-92-266-87

Джерело: http://prosvita.poltava.ua/

Свободу - слову! Свободу - Тарасу Токарю!

Адмінгрупа сайту www.i.ua не відреагувала на замітку "АДМИНИСТРАТОРАМ: Вопрос по Тарасу Токарю".

Доступ лідеру рейтингового патріотичного співтовариства "Ми любимо тебе, Україно!" Тарасу Токарю залишається закритим до сайту www.i.ua Хоча Т.Токар не порушував жодного правила, жодної угоди користування сайтом.

Вже зараз стало відомо, що зникли профілі "Хмара" і "SecurityUA", які були носіями проукраїнських ідей на сайті www.i.ua

Натомість, блогери з антиукраїнським ухилом продовжують вільно користуватися всіма послугами сайту www.i.ua

"Політика" адмінгрупи сайту www.i.ua викликає великий сумнів і тепер вже недовіру.

Закликаю адмінгрупу сайту www.i.ua повернути вижезгаданих блогерів і припинити вплив на свободу слова в Україні. В іншому випадку, ми - патріотичноналаштовані блогери - розпочнемо акцію з закликом залишити нормальних людей ваш сайт. І розповімо всьому Світові про початок вами боротьби зі свободою слова на інших веб-ресурсах.

Help....спасите, помогите=)

  • 21.12.08, 17:26


Товарищи, сложилась ситуация- КРАЙНЯК..я не знаю что делать, помогите кто что знает... вопрос жизни и смерти=)

1) Який об'єм мають 100 молей ртуті?

2)В ідеальнії тепловій машині,  ККД якої=30%, газ отримав від нагрівання10 кДж теплоти. Яка температура нагрівника, якщо температура холодильникам 20 С. Яку кількість теплоти машина віддає холодильнику?

3)Вантаж масою 1т, заряджений зарядом 1Кл, утримується від падіння електричним полем такого ж заряду.  Визначити відстань між зарядами.

4)Дуже маленьку заряджену кульку занурили в воду. На якій відстані від кульки напруженість буде така сама, якою вона була до занурення на відстані 72 м?

Физики, очень прошу!буду по век благодарен! 

А теперь прошу помочь математиков, программа 10-ого класса!

 

Плииииз...хоть кто то, хоть что то! От этого зависит моя поездка в карпаты=) очень прошу!помогите!

Підтримайте запитання майданівця, поставлене Президенту України

Якщо Ви хочете почути відповіді на два запитання, то натисніть "Підтримати". А питання звучать так:

Чому жоден орган влади, в тому числі і Секретаріат Президента України, не виступив на захист Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного, приміщення якої захоплено трьома полтавцями з сумнівними біографіями? Коли Секретаріат Президента почне реально боротися з рейдерством та припинить писати нікому не потрібні відписки?

/Тарас Токар, 10.12.2008, 10:54/

Побачити запитання в оригіналі та підтримати його можна тут: http://president.pravda.com.ua/corruption/493f83d7dc243/

"Майдан".

У Полтаві рейдери вдруге захопили приміщення дитячої бібліотеки

До уваги журналістів, громадських діячів, блогерів!

15 липня 2008 року у Полтаві трьома приватними особами було силою захоплене приміщення обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного.

Результати трирічної боротьби за спірне приміщення за мовчазної реакції з боку виконавчої влади і правоохоронних органів майже знищені. Приміщення бібліотеки не тільки захоплене, а вже й наполовину зруйноване.

Також відсутня реакція на події у Полтаві з боку Президента України Віктора Ющенка та Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко та інших столичних політиків. Тільки ми – журналісти, громадські діячі, блогери – почали громадянський спротив варварству, яке відбувається цими днями у Полтаві.

Закликаємо всіх небайдужих громадян стати єдиним фронтом у боротьбі з рейдерством, яке вже охопило дитячі заклади культури. Приєднуйтеся до нас!

Окремо звертаємося до журналістів центральних телевізійних каналів та столичних інтернет-видань. Ми вдячні за інформаційну підтримку УНІАН, 5 каналу, «Главред» та іншим за розміщення новин про подію, які були розміщені на ваших ресурсах. Ми закликаємо керівництво телеканалів УТ-1, 1+1, Інтер, НТН, ICTV, СТБ, Новий направити до Полтави своїх журналістів. Тільки за вашої допомоги ми зможемо повернути приміщення дитячій бібліотеці, яка знаходилася там 35 років.

Контакти:
бібліотеки - 8 050 3044783 – Чобітько Леонід Григорович (директор);
сайту «Майдан» - [email protected] та [email protected]

Власників інтернет-ресурсів та блогерів просимо розмістити цю інформацію на своїх сторінках разом з фото. Дякуємо завчасно!


Потрібна ніч, аби політики подивилися українське кіно

Цього року традиційний український кінофестиваль “Відкрита ніч” збігся у часі з Днем Конституції. Причому кіномитці стверджують, що такий збіг зовсім не випадковий і спільного між основним законом і кінофестивалем існує багато. Почали з однакового віку: і Конституції, і фестивалю цього року виповнилося 12.

– Конституція приймалася вночі, це була так звана конституційна ніч, а у нас традиційно відбувається кіноніч. І українське кіно, і українська Конституція об’єктивно існують, але всіма ігноруються. Останнім часом вони викликають неадекватну і дуже загострену реакцію всього нашого інформаційного простору: один справжній психоз стався, коли примусили дублювати фільми українською мовою, інший відбувається навколо Конституції. І основне – ані без української Конституції, ані без українського кіно Україна просто не може існувати, – перераховували спільні риси брати Капранови на відкритті фестивалю.

Без політики у нас не відбувається жодний культурний захід, тож не дивно, що “Відкрита ніч” не стала виключенням. Отже на оглядовий майданчик гори Уздихальниця поряд із замком Ричарда, що на Андріївському узвозі, у ніч з 28 на 29 червня завітали не тільки заслужені кіномтиці, критики і студенти-початківці, а й політики-кіномани. Одним з перших прийшов на фестиваль В’ячеслав Кириленко з дружиною. До речі, це вже не перший візит нардепа на “Відкриту ніч”. Два роки тому він всю ніч поспіль дивився українське кіно тут же на узвозі.

– Трансляція в прямому ефірі надала фестивалю більшого розголосу. І молоді люди, які роблять перші кроки в кіно демонструють своє мистецтво на всю країну. Наші кінематографісти найкращі в світі, - з впевненістю заявив Кириленко.

Любов нардепа до кіно не закінчується на патетичних висловлюваннях, як це зазвичай буває у політиків. Він був одним з ініціаторів постанови про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою. А зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроект Кириленка щодо створення сприятливих умов для розвитку національної кінематографії.

– Грошей на кіно буде значно більше, – характеризує позитивні наслідки в разі прийняття свого законопроекту Кириленко. - І використання цих грошей під час кіновиробництва буде набагато простіше. В країні є гроші і є кінематографісти, значить щось не працює в державному механізмі. І це треба терміново полагодити.

Міністр культури Василь Вовкун, як кажуть, з’явився прямо з корабля на бал.

– Я приїхав з Київської області, ми відкривали перший міжнародний еко-фестиваль  “Трипільське коло” і вже сюди я трошки спізнився, - вибачався міністр і додав. – “Відкрита ніч” проходить в 12-й раз. Таке символічне число. Я б хотів побажати членам журі відкрити 12 чудесних несподіваних імен, які б завтра на кращих кінофестивалях представляли Україну.

Розпочався фестиваль студентським ігровим фільмом “Гідний до служби!” Артема Антонченка, який взявся за висвітлення нелегкої юнацької справи – як “косити” від армійської служби. Андрія надихнув власний досвід проходження військомату.

 – Військомат проходили всі хлопці. Ніхто не оминув цієї зарази, – сміється Артем. – “Косити” не так просто, як здається, але можна.

До речі студентські ігрові фільми цього разу виявилися наймасовішими – 10 річок з 27, представлених на фестивалі. “Відкрита ніч” – це гарний старт для студентів-кіношників, це єдиний екран, де вони можуть показати свої роботи, до того ж на всю країну.

Помітно виділилися вночі студентські неігрові фільми “Пророк” і “Гастролі”. “Пророк” Максима Черниша – це історія життя відомого пітерського бітломана Миколи Васіна, який намагається збудувати храм любові і музики Джона Леннона, де кожну годину гратиме “All you need is love”. Головний герой далекий від радостей і хвилювань звичайної людини, все його життя – це “Beatles”. Інша трагікомічна історія життя знайшла своє втілення у стрічці “Гастролі” Сергія Веклича. Жінка, яка мріяла бути актрисою і провалилася на іспитах в естрадне училище, стає продавщицею в електричках і знаходить свого глядача серед пасажирів.

Масштабністю учасників цього року виділявся і так званий кампус талантів “Мініаніма”, організований за підтримки дитячої студії анімаційних фільмів "Червоний собака".  В ньому брали участь молоді кінематографісти, чиї сценарії перемогли у попередньому конкурсі, тож вони отримали можливість протягом місяця зняти і змонтувати свій короткометражний фільм.

Організатори фестивалю зазначили, що стрічок подають дуже багато (цього року – 100) і однієї ночі не вистачить, щоб всі їх продивитися, тож “довелося відмовляти хорошим режисерам і хорошим фільмам”.

УНІАН поцікавився в арт-директора “Відкритої ночі” Михайла Іллєнка, чи не планується в майбутньому змінити формат фестивалю.

– Форма нашого фестивалю вже досить стабілізувалася, – розповідає Іллєнко. – Ну хто буде тиждень поспіль ходити вночі і дивитися? Це такий більше романтичний імпульс, ніж реалістичний. Щоправда, ці червневі ночі найкоротші протягом року. Є довгі ночі, але тоді дуже холодно.

Вже третій рік поспіль “Відкрита ніч” транслювалася в прямому ефірі Першого національного. За підсумками інтерактивного голосування через sms-повідомлення приз глядацьких симпатій було присуджено студентському ігровому фільму “Троє у кімнаті” Анастасії Титової. До речі, минулого року дружина режисера-переможця проголосувала за чоловіка 620 разів. Приз коштував трохи дешевше, ніж всі дзвінки. Але так само багато дзвінків прийшло від інших глядачів, отже перемога виявилася цілком справедлива.

“Відкритій ночі” вже 12. Це вік дитини, у якої все ще попереду, але вже є досягнення і перемоги, порою виникають і складності. Майбутніми планами, амбіціями і проблемами “своєї дитини” з УНІАН поділився Михайло Іллєнко.

– Головне, щоб “дитина” росла і в неї з’являлися друзі, – посміхається пан Михайло. – Щоправда, вони і так з’являються. Нас (фестиваль. – Авт.) запрошують у різні міста і не лише України. Уже втретє через Перший національний нас побачила країна. Хотілося б реалізувати таку форму розповсюдження: щоб була машина, яка весь час перебувала на маршруті (приміром, сьогодні Черкаси, Кіровоград, Вінниця, Київ, наступного разу в іншому напрямку) з великою кількістю наших фільмів. Приїхали в село чи у військову частину, полетіли на Тузлу до прикордонників і показуємо українське кіно аби тільки була напруга: хочеш просто неба, хочеш в клубі, будь-де. Нам треба робити фільми, які збиратимуть черги звичайного глядача. Наша задача сьогодні – перехопити глядача, якого вкрали у нас іноземні фільми.

Результати кінофестивалю “Відкрита ніч. Дубль 12”:

Гран-прі - студентський ігровий фільм “Отроцтво” режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.

Кращий неігровий студентський фільм – “Гастролі” режисера Сергія Веклича

Кращий ігровий студентський фільм – “Як тата і мамо розпрощалися у три раунди” Максима Буйницькі та “Вирвані листки” Мар’яна Бушана.

Краща професійна операторська робота – Володимир Галицький, фільм “Закон”.

Краща студентська операторська робота – Артем Рижиков, фільм “Троє в кімнаті”.

Краща режисура – “Страта” Андрія Марченко та “Як тата і мамо розпрощалися у три раунди” Максима Буйницькі.

Переможці Кампусу талантів “Мініаніма” – “Маланка” Сергія Мельниченка, “Смугастий крокодил” Ольги Семак і “Мрії” Ольги Юрасової.

Приз Оргкомітету - фільм “Сумна пригода” Слави Феофілактова.

Приз за краще акторське виконання Ілля Маловічко, фільм “Вирвані листки”.

Спеціальний приз – фільмам “Закон” Віталія Потруха та “Одне бажання або різдвяна казка” Олександра Бикова.

Анна Ященко

Майдан-ІНФОРМ звертається до Генпрокуратури, СБУ та МВС

Громадянин України, мешканець Полтави Олександр Павлюченко погрожує силою захопити приміщення Полтавської обласної бібліотеки для дітей імені Панаса Мирного, на яке він претендує вже більше трьох років.

Свої погрози О.Павлюченко обіцяв здійснити відразу після 1 червня 2008 року за допомогою приватної охоронної фірми. Про це він неодноразово заявляв директору бібліотеки Леоніду Чобітьку.

І от 1 червня 2008 року настало. До речі, 1 червня – Міжнародний день захисту дітей.

Майдан-ІНФОРМ звертається до Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України з вимогою не допустити силового захоплення приміщення дитячого закладу культури. Окремо звертаємося до МВС з проханням продовжити охорону приміщення бібліотеки, яка здійснюється зараз працівниками міліції.

Полтавське регіональне представництво сайту «Майдан» оголошує про реанімацію роботи обласного комітету «Повернемо бібліотеку дітям» і звертається до представників політичних партій та громадських організацій повернутися до роботи цього комітету.

Наші контакти:
поштова скринька: [email protected] тел.моб.: 8 095 8005860.

Джерело: Майдан.

Борис Гребенщиков привіз до України російських хамів



Рок-музикант, лідер групи “Акваріум” приїхав до Києва в рамках свого “Місячного туру”. На прес-конференції БГ розповів журналістам, що думає про протести ченців Тибету, політизування людей мистецтва і рок.

Вас називають батьком-засновником радянської рок-музики. А як би Ви охарактеризували сьогоднішню ситуацію з українським роком?

Ж*па! І не тільки в Україні. Рок помер, він розкладається. Він навіть вже не смердить, він давно вже знезаражений. Рок - це те, що грають у Кремлі. Все. Рок і Кремль йдуть разом, як масло і сендвіч, музикою останні 10 років рулюють голубі. Ніхто більше. Чому - незрозуміло.



Хороша музика - яка вона для Вас?

Коли вставляє. Якщо вставляє - значить вставляє. Ніяких питань.

Люди на пострадянському просторі дуже політизуються. Ви аполітичні чи активно цікавитеся політикою?

Я ніяк не можу збагнути, чим там можна цікавитися? Коли йде щуряча боротьба людей (я не говорю про конкретну країну, про конкретних людей або конкретну фракцію), як правило, борються люди сумнівних моральних принципів і сумнівного минулого. Якщо мене не цікавлять розборки між тамбовськими і рязанськими, то чому мене повинні цікавити розборки тих самих людей, тільки які знаходяться вгорі?

Я зараз з насолодою читаю про одного депутата, який довічно засуджений, - за все, за що тільки можна засуджувати. У мене відразу виникає питання: у нас всі депутати такі чи бувають інші? Я розумію, що, швидше за все, всі депутати такі. І не тільки в Росії.

Чи може людина мистецтва без шкоди для свого іміджу відкрито підтримувати ту або іншу політичну силу?

Люди мистецтва, якщо вони підтримують якусь політичну силу, то стають заангажовані. Якщо ви за мою партію - я за вас гратиму, якщо ви не за мою партію - я для вас грати не буду. Мені здається, це не терпить розбіжностей.

До аптекаря приходить білий і говорить: “Дайте мені ліки”. А він йому відповідає: “Ні, ви білий, я вам не продам”. Погано. Тому що аптекар всім повинен давати ліки. Лікар повинен лікувати всіх. Принаймні, так було раніше. Чим у даному випадку людина мистецтва відрізняється від лікаря? Вона не має права навіть думати про те, щоб когось підтримувати. Підтримуючи одних, вона стає проти інших. Яка вона на х*р людина мистецтва?!

З приводу іміджу. Я не зрозумію як слово “імідж” співвідноситься з мистецтвом. Якщо у людини є імідж, значить, вона торгує не мистецтвом, а собою. Значить, вона називається по-іншому.



Яка аудиторія приходить на Ваші концерти?

Як правило, в багатьох містах люди не дуже звикли ходити на концерти, тому вони приходять і до ладу не розуміють, що потрібно робити. Вони про всяк випадок сидять і не ворушаться. Це дуже добре, я цілком поділяю думку цих людей. Тільки нам важко: ми хочемо знати, у нас в залі живі люди чи не дуже. Коли люди виявляють зацікавленість в нас, то, звичайно, грати веселіше. Найвеселіше грати в клубах - ти бачиш, що люди живі.

А в Україні яка публіка?

Ніжна.

А Ви пам`ятаєте, як заробили свої перші гроші за допомогою співу і на що їх витратили?

Перші, присягаюся, не пам`ятаю. Свій перший концерт, який я пам`ятаю, звичайно, був безкоштовний. І в якийсь момент нам все-таки заплатили гроші - я не пам`ятаю. Але пам`ятаю, що у якийсь з перших концертів я одержав 10 рублів, і їх вистачило якраз, щоб добратися на таксі туди і назад до місця, де проходив концерт. І залишилося десь три рублі - це на трьох. На ці гроші ми випили.

Вам пощастило виступати на сцені Королівського Альберт-холлу Лондона - одного з найпрестижніших концертних залів Великої Британії. Які були відчуття?

Це честь до початку концерту і після концерту... Під час концерту - це концерт. Я вам присягаюся, що в селі Нова Кирєєвка концерт буде таким самим, як в Альберт-холлі. Але до цього відчуття того, що це офігенна честь і після - відчуття того, що це офігенна честь... Мені було дуже приємно.

Звідки виникла ідея стати радіоведучим? (БГ веде музичну передачу “Аеростат” на “Радіо Росії”).

В одному з інтерв`ю я мав необережність сказати: якби мені дали можливість вести передачу, я б, нарешті, протиставив цьому загальному г*вну, яке подають на радіо, хорошу музику, яку насправді перестали передавати взагалі, а не тільки у нас. Наступного дня мені подзвонив начальник радіо і сказав: “Хочете у нас вести передачу?” І мені нікуди було відступати. Я думав, що у мене нічого не вийде. Але коли я все-таки зробив першу передачу, зрозумів, що можу зробити другу, і подумав: півроку протримаюся. Третій рік закінчується і стає все цікавіше. До речі, в Харкові вона транслюється, а у вас ні. Мені здається, ви щось втратили.



На одному з концертів Ви сказали, що за Вашою бородою доглядають четверо японців. Чи правда це, і в яку суму Вам це обходиться?

Обходиться доволі дорого, але за це платить «Газпром». Але залишилося тільки двоє японців, тому що двоє вже померли від старості.

Не секрет, що Ви захоплюєтеся східною філософією і навіть зустрічалися з Далай-ламою. Яке враження він на Вас справив?

Я зустрічався з Далай-ламою двічі. Одного разу навіть була особиста аудієнція. Чарівна абсолютно людина, я його дуже люблю. Він дипломатичний геній. Я схиляю голову перед ним. Я зрозумів, що важливіше не ставити питання, а просто бути поряд з ним. Знання передаються без слів.

Як Ви ставитеся до нинішніх протестів ченців Тибету?

Моя особиста думка (хай вибачать мені китайці), що після того, що було в Тибеті за останні 40 років, ченці можуть робити все, що завгодно. Масові вбивства, згвалтування, розкрадання майна монастирів у таких масштабах дає їм якусь підставу протестувати.

Як Ви відпочиваєте?

День, коли я відпочиваю, починається з того, що я прокидаюся. Але якщо я відпочиваю, замість того, щоб бігти до комп`ютера, я виповзаю на лужок. Хоча насправді я брешу. Тому що коли я виповзаю на лужок - там теж є комп`ютер, у який я заглядаю. Я нічого не можу поробити з цим. Медитую? Я щодня все одно медитую. Відпочинок, як правило, полягає в тому, що за вікном сонце і можна виповзти під дерево. Можливість сидіти під деревом, як Будда, це відпочинок. Нічого нового придумати не можу.

Борис Гребенщиков



ПІСЛЯ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ її організатори відвели Гребенщикова в сусідній кабінет, де був організований невеликий фуршет. Журналісти розійшлися. У коридорі залишилися тільки охоронець БГ, дівчина, що чекала квитки на концерт і я. З кабінету вийшла пані і запитала, чого ми чекаємо і чи потрібно нам щось.

Дівчина, яка сиділа поряд, повідомила про свої плани, а я відповіла, що чекаю БГ, щоб дорогою до авто поставити йому ще декілька запитань. Тут у розмову втрутився охоронець Гребенщикова.

- Прес-конференцію закінчено, здається, ви вже встигли задати три, якщо не більше, запитання. Вам вистачить, - заявив він мені.

На моє зауваження, що мені самій вирішувати, скільки ставити запитань, послідувало істеричне:

- Я вам кажу, він не відповідатиме на ваші запитання. Ваші службові повноваження закінчилися, йдіть чекати на вулицю.

Цей охоронець передпенсійного вигляду, з тих, яких зірки влаштовують служити собі скоріше з жалю, всіляко демонстрував свою значущість, він не вгамовувався, намагаючись мене видворити. Моя спроба пояснити, що Україна - не Росія, тут так з журналістами не розмовляють, успіху не мала.

- Йдіть звідси, я сказав! - шипів цей злобний, але ще доволі сильний, дідуньо. Оскільки я не погоджувалася, він схопив мене за руку і потягнув у під`їзд. По дорозі він бризкав слиною в обличчя: «Журналюга...»

За деякий час мені подзвонили організатори прес-конференції і вибачалися за інцидент. Співробітниця сказала, що сама була шокована, коли про те, що сталося, їй розповіла колега, яка випадково стала свідком хамства.


 Анна Ященко

Джерело: УНІАН.

Українська культура

Для української національної культури основоположною і базисною є народна культура. На її основі поступово сформувалися професійні наука, література, мистецтво. Своєрідність української культури визначили також впливи географічних умов, особливости історичного шляху, а також взаємодія з іншими етнокультурами.

Внаслідок труднощів історичного шляху України (монголо-татарське завоювання в XIII ст., польсько-литовська експансія в XIV — XVI ст., залежність від Російської та Австрійської імперій в XIX — ХХ ст.) у вітчизняній традиції народна культура зіграла виключну роль. Це сталося, тому що в XVI ст., коли феодально-боярська знать сприйняла католицтво і польську культуру, і до кінця XVIII ст., коли верхівку козацької старшини було зрусифіковано, українське суспільство розвивалося значною мірою без повноцінної національної культурної еліти.

Справжніми творцями і носіями культури продовжували залишатися широки маси суспільства - селяни, козакi, ремісникі. Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна. У ній велике місце займали фольклор, народні традиції, які додавали їй особливої чарівності і колориту. Особливо яскраво це виявилося в мистецтві — народних думах, піснях, танцях, декоративно-прикладному мистецтві. Саме завдяки збереженню і продовженню традицій, корені яких сходять до культури Київської Русі, став можливим підйом української культури і в XVI — XVII ст., і культурне відродження в XIX ст.

У той же час відчутні і негативні наслідки такого характеру розвитку української національної культури. Протягом тривалого часу багато талановитих людей, які народилися і виросли в Україні, потім покидали її, зв'язували своє подальше життя і творчість з російською, польською та іншими культурами. Крім того, прогрес у сфері природничих наук був виражений слабше, ніж у гуманітарній.

Разом з тим, самобутня і старовинна система освіти, яка досягла свого розквіту в добу Козаччини і забезпечила практично суцільну грамотність населення, давня традиція книгописання, орієнтованість на провідні центри Європи, зокрема на візантійську культурну традицію, роль України-Руси як центру християнства в східнослов'янському світі, а також як центру наук і вищої освіти завдяки розвинутій мережі колегіумів, Острозькій та Києво-Могилянській академії, меценатство та державна підтримка культури рядом визначних державників — Костянтином Острозьким, Петром Конашевичем-Сагайдачним, Іваном Мазепою та ін. — все це дозволило піднести українську культуру до рівня світового явища, створити ряд класичних шедеврів у галузі друкарства, архітектури, літератури, досягти значних успіхів у науці.

Відомий дослідник української культури Іван Огієнко зазначав, що українській культурі з самого початку були властиві відвертість світу, відсутність ксенофобії і гуманізм. Говорячи про гуманістичну суть української культури, потрібно відзначити і те, що сама система цінностей даної культури в період її активного розвитку (XVII — XIX ст.) була досить специфічною. Багатий матеріал для такого висновку дає творча спадщина Григорія Сковороди, Феофана Прокоповича, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка. У своїх філософських творах вони вирішували питання про сутність та умови людського щастя, про значення людського існування.

На відміну від суспільної думки інших європейських країн, де проблеми бідності, хвороб і безкультур'я мислилося подолати шляхом технічного прогресу, підвищення продуктивності праці, за допомогою зусиль освічених монархів і соціального експериментування, українські мислителі закликають до іншого. «Споріднена праця» і самопізнання, свобода, заради якої не шкода розлучитися з благополуччям, обмеження життєвих потреб, надання переваги духовному над матеріальним — ось ті шляхи і рецепти щастя, яких дотримувались і які пропагували провідні українські мислителі у дисi більш пізднього європейського екзистенціалізму. Сьогодні такі підходи мають особливе значення для всього людства.

Український народ прожив багату і бурхливу історію. Жити йому довелось на роздоріжжі, через яке проходило багато різних народів і племен. Майже кожен з них зазіхав на українську землю. У таких тяжких, складних умовах доводилось віковічно захищати свою волю від ворогів, доводилось бути й поневоленим. Ця боротьба виховала у українців найяскравішу, найхарактернішу рису – волелюбність. Саме вона спричинилася до того, що вже в кінці XVI ст. на Україні здійснювалась найперша в той час демократія. Запорізька Січ стала найміцнішим бастіоном демократії та свободи не тільки в себе, але й для сусідніх народів. Тому і вся творчість народу пронизана волелюбним характером. Не раз втрачаючи волю, незалежність, українці тужили за нею, і цю тугу та боротьбу за волю відтворяли у всіх проявах своєї творчості – у безмежному морі задушевних пісень, дум, легенд; у малярстві, вишивці, гончарстві, ткацтві тощо. Особливо любовно оспівав народ своїх , на яких так багата Україна.

Джерело: Вікіпедія.
Сторінки:
1
2
попередня
наступна