Драконяча історія або пригоди лицарів... № 6
- 11.01.10, 23:10
- Світ тварин
В мене знову виникло бажання відчути різдвяний настрій, тож я вирішив зачепити (не вперше) тему взаємин лицарів і драконів... Цікаво було б дізнатися й Вашу думку з приводу прочитаного, побаченого та почутого. Вибачайте за які "прогалини"... Адже я не зазіхаю на якусь еталонність.
Дракон розплющив очі, потягнувся й позіхнув. Смикнув вухом, дослухаючись, і поглянув туди, звідки лунав металевий дзенькіт, що розбудив його.
- Ти що там робиш? - З цікавістю запитав він в закутого у панцир чоловіка, який вовтузився біля основи драконячої шиї.
- Не бачиш? Голову тобі рубаю, - натужно відповів чоловік, не припиняючи мірно завдавати удару за ударом по міцній лусці.
- І як успіхи? - поцікавився Дракон.
- Не заважай! - злісно огризнувся чоловік.
- Гаразд, - поступливо погодився Дракон і спробував знову задрімати. Але дзвін меча відволікав.
- Слухай а навіщо тобі моя голова? - запитав Дракон через півгодини.
- Та вона мені взагалі ні до чого не потрібна, - відповів чоловік.
- А рубаєш навіщо?
- Так треба.
- А-а... Ну, якщо треба, тоді звичайно. Важко, мабуть?
- Важко, - визнав чоловік.
- Не хочеш передихнути?
Чоловік, примружившись, подивився на сонце з-під панцерної рукавиці...
- За годину передихну, ближче до полудня.
- Це добре, - кивнув Дракон. - А то у мене вже шия затекла, лежати в одній позі. І природні потреби задовольнити хочеться.
- Ну, злітай, лише по-швидкому.
Дракон здійняв крила і зник у гущавині лісу, що ріс неподалік. Через хвилину повернувся і знову розташувався на каменях.
- Можеш продовжувати.
Чоловік покрутив у руках затуплений меч, відкинув його убік і, рішуче діставши із заплічного мішка ножівку, почав пиляти. Дракон засовався і почав хихикати.
- Агов, перестань, лоскотно!
- Ну, вибач.
Змінивши ножівку на меч, чоловік знову почав рубати.
- Так краще?
- Ага, - примружився Дракон. - Навіть приємно. Можеш трішки лівіше?
- Можу.
Деякий час не було чутно нічого, окрім гучного пихтіння, дзвону меча і задоволеного муркотання Дракона.
- Припини! - нарешті не витримав чоловік.
- Що?
- Муркотіти припини. Мене це дратує.
- Чому? - ображено запитав Дракон.
- Бо у тебе це виходить немелодійно! І взагалі, будь серйозніше, коли тебе вбивають.
Дракон замислився.
- А мене вбивають?
- Так.
- Ти?
- Так.
- Не вірю! - Дракон позіхнув. - Аби ти мене стільки часу вбивав, то вже убив би десять разів.
- А що ж я, по-твоєму, роблю? - розсердився чоловік.
- Рубаєш мені шию.
- Ну!
- Що?
- Якщо я тобі відрубаю шию, ти ж помреш?
- Ти не відрубаєш мені шию, - упевнено заявив Дракон. - Сам бачиш, нічого не виходить.
- А якщо динамітом? - запропонував лицар.
- Не раджу, - похитав головою Дракон. - Я плююся високотемпературною плазмою.
Чоловік втомлено зітхнув і сів на камінь.
- Ну, і що мені тоді робити? Якщо в мене робота така - драконів рубати?
- Ну й рубай, - знизав плечима Дракон. - Я що, заперечую? У нас будь-яка праця почесна. А тут, дивись, ще роботи непочатий край!
Дракон ставно витягся на каменях і підставив чоловікові броньоване черево.
- Як чоловік, наділений справжніми лицарськими якостями - може, спробуєш вразити мене у серце? - зворушливо попрохав він. - Я намагатимуся не муркотати!
P.S. За чудове фото гірського краєвиду висловлюю подяку шановному "llrr".
P.P.S. Також хочу висловити глибоку повагу автору замітки, яка є першоосновою прочитаного Вами матеріалу, а саме шановному "WalesDragon".
Дуже вдячний за відвідини. )
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Коментарі
Falke
111.01.10, 23:25
Кльово!
N 47-ий
211.01.10, 23:33Відповідь на 1 від Falke
Руде диво
311.01.10, 23:59
чудова історія
Дякую.
N 47-ий
412.01.10, 00:01Відповідь на 3 від Руде диво
Руде диво
512.01.10, 00:05Відповідь на 4 від N 47-ий
я люблю історії про лицарів та драконів.
Люблю драконів.
І завжди хотілось бути лицарем
N 47-ий
612.01.10, 00:09Відповідь на 5 від Руде диво
Руде диво
712.01.10, 00:12Відповідь на 6 від N 47-ий
о так, моєму характеру витримці і хоробрості може позаздрити цілий натовп чоловіків. Але лише в тому випадку якщо їх поряд нема. Варто чоловікові опинитись поряд, як бере верх моя жіноча сутність і я стаю скоріше милим метеликом ніж тигром.

Так, це справді чудовий спосіб розважитись.
N 47-ий
812.01.10, 00:16Відповідь на 7 від Руде диво
Гість: Shocolapka
912.01.10, 08:47
Гарна історія.
І я люблю історії про драконів..та й взагалі фантастику люблю. Не читав серію Роберта Аспріна "Міфи" (Міфтерія життя, Корпорація Міф - одні з частин саги)? Там теж був дракон - тільки молодий і в якості домашнього улюбленця, Гліп звали))
А за роботу лицаря...щож, зараз багато хто створює видимість роботи і напускає при цьому серйозний вид. Життя таке))
До речі, якщо тобі подобається писати про драконів, попробуй розширити сюжет: зроби повноцінну повість. Попробуй хоча б, ти ж нічого не втрачаєш!
Гість: ive
1012.01.10, 09:26
И в этом случае дпакон оказался благороднее.