Із старого щоденника
- 03.03.08, 11:24
- Спогади
І.Франко
"Не минай з погордою
І не смійсь, дитя!
Може, в тім осміяннім
Суть твого життя.
Може в тім знаваженням,
Твого щастя карб,
Може, в тім погордженнім,
Є любові скарб.
Може, сміх твій нинішній,
Срібний та дзвінкий,
Стане в твоїй памяті
За докір гіркий."
"Не минай з погордою
І не смійсь, дитя!
Може, в тім осміяннім
Суть твого життя.
Може в тім знаваженням,
Твого щастя карб,
Може, в тім погордженнім,
Є любові скарб.
Може, сміх твій нинішній,
Срібний та дзвінкий,
Стане в твоїй памяті
За докір гіркий."
0
Коментарі
Ларус
14.03.08, 10:39
Ось знайшов ще такий віршик, який колись мені подобався, хоча в принципі і зараз теж...