Казка про тваринний світ і не тільки

Перед двома мавпами лежить банан, що впав зверху, невеликий і вже злегка млявий.А зверху звисає кетяг великих і стиглих бананів, а далі-ще кетяг.Вся проблема в тому, що мавпа не може дотягнутися до цих стиглих і смачних кетягів, палиць в банановому гаю немає і вгору залізти теж не може.

Що робитимуть наші середньостатистичні мавпи?

Правильно: почнуть битися за злегка підгниваючий банан, лежачий перед ними, ну, можливо, заздалегідь полазив, пострибавши, почухавши у кого що свербить, і зрозумівши, що кетяг бананів недосяжний.. У нашому конкретному випадку результатом такого прояву теорії Дарвіна про виживання більш хижого і сильного індивіда будуть, можливо, вирвані клаптики шерсті і синяки у обох мавп. А треба було цим мавпам всього лише думати на крок далі і об'єднатися, підсадивши одна іншу на бракуючий метр.І замість гнильного банану, що роздавився в сутичці, попереду у них був би не один кетяг бананів, а усі,що в окрузі. Але для цього мавпа повинна була бути вище за свій ЕГО, щоб отримати масштабніший результат.

А поки ж наші мавпи з байки погнавшись за дрібницею,обмінявшись стусанами, втратили не тільки їду і клапті шерсти, вони втратили МОЖЛИВІСТЬ СТАТИ ВИЩЕ ТВАРИННОГО СТАНУ.

Мабуть, поняття "стати вище  тваринного стану" включає не лише зовнішні ознаки  (ходіння на двох ногах, використання інструментів, техніки і так далі), але і внутрішні (стан мозку, внутрішню самоорганізацію, моральність діяльності і так далі)?