Європа спостерігає за по­дія­ми в Україні з надією, поганими передчуттями, втомою і цинізмом. Юрби, які майже місяць стоять на Майдані, надихають її лідерів своєю боротьбою за демократію та вимогами щодо тісніших зв’язків із ЄС. Західні політики захоплюються мужністю цих людей і принципово засуджують використання сили проти мирних демонстрантів, а також відкриту спробу Москви шантажувати українську владу. Але водночас багато європейських чиновників знають, що Кремль сприймає Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, котра нині зайшла в глухий кут, як прямий виклик президентові Путіну. І ще вони мало сумніваються в тому, що Росія не лише готова застосувати силу на підтримку Януковича, а й піти на відверту конфронтацію із західними країнами, захищаючи його промосковську політику.

Третього січня проти мене починають безпрецедентне по своєму цинізму політичне судилище нібито за застосування мною фізичної сили проти моєї колишньої дружини в 2008 та 2011 роках. За це мене за надуманими але очевидно політичними мотивами будуть засуджувати та кидати у в’язницю.

Я зразу хочу чітко та однозначно заявити, що я ніколи не застосовував фізичної сили до своєї колишньої дружини і в матеріалах справи немає жодного доказу цього факту. Адміністрація президента Януковича використовує мою колишню дружину в якості інструмента для моєї  фізичної ізоляції та політичного знищення.

Мета Януковича дискредитувати мене, як захисника та політичного союзника Юлії Тимошенко, зруйнувати систему її захисту в українських та європейських судах, використовуючи проти мене самі брудні технології, які принизять мене в очах суспільства та світу. Саме такими технологіями зовсім нещодавно користувалася радянська репресивна машина, яка, наприклад, видатного патріота України, борця за незалежність нашої держави В’ячеслава Чорновола безпідставно обвинувачувала та засудила нібито за зґвалтування жінки. Для того, щоб скомпрометувати небезпечних для авторитарного режиму людей, їх завжди намагаються облити найчорнішим брудом, який може знищити головне – моральність їх боротьби проти диктаторів та безправ’я.

У зв’язку з загостренням політичної атаки проти мене та початком 3 січня безпрецедентного судилища заявляю:

Перше

Я ніколи НЕ застосовував будь-якої фізичної сили проти своєї колишньої дружини, з якою я проживав у шлюбі всього два роки і вже більше п’яти років ми з нею знаходимося в розлученні та зовсім не спілкуємося.

Для мене як для людини і чоловіка є неприпустимим будь-яке фізичне насильство над будь-якою жінкою.

Я прошу окремо кожного журналіста в будь-яких матеріалах, які ви будете готувати на цю тему, донести до всіх громадян України, що я ніколи не застосовував сили до своєї колишньої дружини, бо я знаю, що проти мене буде активізована вся пропагандистська брудна машина діючого режиму, і я розраховую тільки на ваш чесний захист та допомогу.

Друге

Ви всі добре розумієте, що сотні тисяч жінок в Україні потерпають від домашнього насильства і що від сотен тисяч побитих, замучених, зґвалтованих жінок славні органи міліції відмовляються навіть приймати заяви про злочин їхніх чоловіків, а вигадане насилля проти моєї колишньої дружини придумали через п’ять років після нашого розлучення, суд-медекспертизу зробили через п’ять років після вигаданого побиття, справу порушила та сфальшувала ціла Генеральна прокуратура (цілих 6 (шість) прокурорів та безліч слідчих управління з розслідування особливо важливих справ), а розглядати цю справу в суді проти мене 3 січня буде близька соратниця радника Януковича Андрія Портнова, голова самого одіозного суду України - Печерського суду м. Києва - та член ганебної Вищої ради юстиції пані Отрош. Очевидно, що навіть в судах  Януковича не залишилося жодного судді, який готовий би був на виконання такої брудної роботи проти мене.

Все це говорить про те, що розправа зі мною в суді 3 січня розпочинається за прямою вказівкою Віктора Януковича, під кураторством Андрія Портнова та з метою руйнування захисту Юлії Тимошенко в українських та європейських судах та дискредитації мене, як захисника та політичного однодумця Юлії Тимошенко.

Третє

Я уважно вивчив всі матеріали сфабрикованої проти мене справи, і, як людина, яка має правову освіту, стверджую, що жодного, будь-якого доказу таких брудних обвинувачень проти мене в матеріалах кримінальної справи НЕ ІСНУЄ і весь так званий суд буде банальним фарсом.

І останнє четверте

Ніякі силові, жорстокі заходи, які проти мене застосовує Віктор Янукович, не зупинять мене в моїй протидії встановленню в Україні диктатури, не зупинять мою роботу по захисту Юлії Тимошенко.

Режим вже антиконституційно позбавив мене повноважень народного депутата, вже рейдерськи, по-розбійному забрав у мене всі мої заощадження та має майно, неодноразово робив на мене фізичні атаки, а зараз вже планує кинути мене за грати. Але я планую іти вперед попри все та ліквідувати разом з усіма, хто готовий до боротьби режиму Януковича. А готових боротися сьогодні вже десятки мільйонів, і Майдан є цьому живим доказом.

Слава Україні,
Сергій Власенко
26.12.2013 року

Дійте! Ми – великий народ і ми маємо всі сили та можливості себе захистити.

Сьогодні вночі ледве не вбили, жорстоко по-фашистськи понівечили, утопили у власній крові Танюшу Чорновол. Найсміливішого, найвідчайдушнішого, професійного, а головне чесного і безкомпромісного українського журналіста. Вона в останній час стала одним з авторитетних голосів гідності нашого Майдану.

Я хочу у вас запитати: ви дійсно вірите, що після її самовідданої, жертовної боротьби на Майдані проти владної банди, її просто, як каже офіційна пропаганда, випадково побили  випадкові хулігани? Ми готові повірити також та проковтнути, що активіст Мазуренко, який  після звірячих побоїв «Беркуту» помер у лікарні - просто захворів на пневмонію? Ми готові повірити, що сотні людей понівечені під час кривавого побоїща 30 листопада – це законні дії «Беркуту» проти провокаторів, що щоденне побиття до півсмерті найактивніших бійців Майдану, спалення їх машин та залякування їх сімей – це просто побутові непорозуміння активістів Майдану зі своїми недоброзичливими сусідами? Ми готові повірити, що Янукович – це людина з якою можливо говорити про покращення в країні за круглим столом і що ось-ось він приведе нас до Європи? Якщо ми в усе це віримо, а головне все це їм пробачаємо та спускаємо з рук – то ми, як народ, варті такої рабської долі, яку вони нам пропонують!!!

Скільки ми ще будемо лише співати на Майданах пісні та перетворювати біду у свято?! Борітеся і дійте! Йдіть уперед! Мирно, але сильно!

Сьогодні ледве не вбили Таню Чорновол і це мусить стати останньою краплею крові, останнім проявом жорстокості по відношенню до нашого народу, який ми всі допустили своєю бездіяльністю.

Відповідальність за зрив Євроінтеграції, за повну здачу України у рабство Кремлю, за звіряче побиття дітей на Майдані 30 листопада, за щоденні розправи з активістами Майдану, за криваве насилля над Танею Чорновол і за все, у що перетворили нашу європейську країну і життя українців, несе персонально Віктор Янукович і ніхто більше! Якщо ми – народ, якщо ми віримо в свої сили, якщо ми маємо гідність, якщо ми ще не зламалися і не збираємося здаватися – повставайте та дійте, а не перетворюйте Майдан в місце модної тусовки!

Я пропоную:

Перше: П’ятому каналу чесних новин сьогодні припинити всю рекламу та в режимі нон-стоп повідомляти народу України про звіряче побиття Тані Чорновол, про смерть майданівця Павла Мазуренка, про жорстокі щоденні репресії проти громадських діячів по всій Україні та в постійному режимі скликати народ на 19:00 на Майдан.

Друге: прямо з Майдану треба розпочати мирну ходу в лігвище новоявленого тирана, в Межигір’я, та розташуватися там мільйонною силою з мирною вимогою оголошення негайних позачергових президентських виборів. Вам дає таке право п’ята стаття Конституції.

Третє: треба негайно на Майдані оголосити склад нової високопрофесійної високоморальної Центральної виборчої комісії та під мирним тиском мільйонного активу Майдану примусити Верховну Раду затвердити новий склад ЦВК, якому буде довіряти народ.

Четверте: треба негайно публічно сформувати технічний, професійний, моральний  перехідний Уряд України. Склад такого Уряду з широким представництвом громадськості мусить сформувати та публічно оголосити Майдан. Під мирним тиском Майдану треба примусити Януковича та діючий деморалізований парламент затвердити та допустити до роботи цей новий український Уряд, який мусить працювати до обрання нового Президента України. Дострокові парламентські вибори зараз не на часі. Після обрання нового Президента треба буде змінити всю центральну та місцеву владу та повністю реформувати країну. Але, якщо Янукович залишиться на посаді до 2015 року все добре та справедливе в країні буде неможливим.

П’яте: повністю скоординуйте свою роботу між громадянським суспільством та політиками, налагодьте щохвилинну комунікацію з демократичним світом та силовиками України, щоб унеможливити репресії проти мирних громадян.

Ви зобов’язані мирно прийти в гості до Януковича в Межигір’я, якщо він не йде до вас на зустріч. Ви зобов’язані примусити його вас почути! Ви зобов’язані примусити його призначити Уряд та ЦВК, яким ви всі довіряєте та вибороти дострокові вибори Президента, на що ви маєте повне право. Ще раз підкреслюю: парламентські вибори зараз не на часі.

Але ви не маєте жодного права залишити Україну в такій біді, в такому безвихідді, в такій ганьбі. Нас просто ніколи не зрозуміють наші діти, нам просто ніколи не пробачать цього наступні покоління.

Менше слів, більше мирних, але сильних дій та вчинків!

Захищайте Україну! Для цього прийшов критичний час. Безумовно ви можете не прийняти до уваги моє звернення, але я зобов’язана зробити все, що можу, знаходячись у в’язниці.

Слава Україні!

Юлія Тимошенко

Качанівська колонія.

м.Харків

25.12.2013р.

"Ми проводили паралельне розслідування, але не оприлюднювали його результатів, бо чекали на висновки ГПУ. Вона дуже довго розслідувала і шокувала нас тим, що вручила повідомлення про підозру пану Попову — голові КМДА, пану Сівковичу — заступнику секретаря РНБО, і пану Коряку — начальнику головного управління МВС України у Києві.

Давайте для початку повернемось до правової бази. Є чинний закон України про міліцію, який не опротестований Конституційним судом і не відмінений Верховною Радою. В цьому законі сказано, що у своїй діяльності міліція підпорядковується МВС. Міністр внутрішніх справ здійснює керівництво всією міліцією України. Ні Попов, ні Сівкович такого керівництва абсолютно не здійснюють.

А тепер, як розвивалися події. До 30 листопада, тобто до початку подій на Майдані, міністр внутрішніх справ пан Захарченко шифрограмою, номер і корпія якої в нас і ми готові, не зважаючи на те, що вона під грифом "таємно", надати її ГПУ, дав вказівку всім областям, крім Закарпатської, Тарнопільської та Івано-Франківської направити в розпорядження МВС підрозділи "Беркут". Ні в розпорядження головного управління МВС України в м. Києві.

Тобто колишній начальник київської міліції Валерій Коряк не міг керувати і не мав на це абсолютно ніякого права.

У Попова міліції теж не було в підпорядкуванні. Якби це була муніципальна міліція, от тоді Попов би мав відповідати. Я не розумію, як Попов може керувати міліцією, він може керувати двірниками, сантехніками і тому подібне.

Що стосується пана Сівковича, то він є заступником секретаря РНБО. Якщо він повз всіх своїх керівників діяв на власний розсуд, то, вибачте, як могла міліція слухати його накази, коли міліція підпорядковується тільки главі МВС. Внутрішні війська ще підпорядковуються головнокомандуючому збройними силами, тобто Президенту України.

Там ще там Петра Фещука звинувачують. Він крайній негідник, який  тільки може бути в міліції, але у нас поки прямих даних на нього немає, можливо такі дані є в ГПУ.

Таким чином, вся міліція і "Беркут", що були дислоковані у місті Києві, підпорядковувались міністру внутрішніх справ України. О 03:45 Мариненко О.І., начальник управління громадської безпеки головного управління МВС у Києві, який чомусь ніде не фігурує, проводить інструктаж, за вказівкою Департаменту громадської безпеки МВС і ставить завдання підрозділам, які я перерахую, щоб чітко знали, хто з "беркутів" бив. Це "Беркути" Криму, Полтавської, Чернігівської, Сумської, Луганської областей та міста Києва. Наказ дослівно звучав так: "Розігнати мітинг на Євромайдані". Один із працівників "Беркуту" записав це на свій мобільний телефон.

Особовий склад підрозділів було вишикувано навколо Майдану Незалежності, наказ на розгін давав заступник начальника управління громадської безпеки підполковник міліції Кириндюк С.В. який і керував усіма цими підрозділами.

Розгін Майдану був спланований і працівникам міліції були видані не гумові, а пластикові кийки, які набагато більш небезпечні і заборонені усіма конвенціями, які тільки є в світі, і які не передбачені ніяким законодавством України.

Незрозуміло, чому не вручено повідомлення про підозру пану Мариненку, чому не вручено повідомлення про підозру начальникам "Беркуту" у вказаних областях, які виконували явно злочинні накази.

І основне.  На наказі міністра внутрішніх справ України №529 "Про затвердження положень про підрозділи міліції особливого призначення "Беркут" немає штампу "Зареєстровано в Мінюсті". Відповідно до указу президента України 1992 року Кравчука, з 1 січня 1993 року усі нормативно правові акти, які зачіпляють права і свободи громадян, повинні реєструватися в Міністерстві юстиції  України. Незареєстровані документи не є чинними і не підлягають виконанню на території України.

Крім того, відповідно до Конституції України, закони України і нормативно-правові акти, які не доведені до відома населення України, також не є чинними. Ми зробили запити до газет "Урядовий кур’єр", "Голос України" і всіх  відомчих видань МВС. Ніхто даний наказ не оприлюднював, і до відома населення він не був доведений. Таким чином, не зважаючи ні на які заяви МВС, підрозділ "Беркут" сьогодні є незаконним парамілітарним формуванням, діє всупереч Конституції України і законів України і вся відповідальність за все, що здійснювалось, безпосередньо лягає на міністра внутрішніх справ Захарченка.

Якщо не буде вжито заходів по відношенню до нього з боку вищого політичного керівництва держави, буде направлено звернення до Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі і для цього є всі підстави. Встановлено 45 фактів побиття журналістів – жодному з працівників міліції, в тому числі і тим, кого я назвав, не вручено повідомлення про підозру. Розгін мирних демонстрантів і побиття 1 та 11 грудня фактично залишилися безкарними.

Як відомо, Україна не приєдналася до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, оскільки Конституційний суд у 2001 році визнав приєднання до цього суду неконституційним, у зв’язку з тим, що почалася подача заяв в даний суд на колишнього президента Кучму у зв’язку зі справою Гонгадзе.  Але серед постраждалих є чимало осіб з подвійним громадянством та громадян України, які законно проживають у країнах ЄС і мають у цих країнах всі права, як і громадянин даної країни, крім прав бути на державній службі, служити в національному війську, обирати та бути обраним. Такі люди можуть подавати заяви від імені даної держави до Гаазького трибуналу.

Такі люди є, наразі ведуться переговори з тими країнами, де вони проживають, щоб вони підтримали їхні заяви. Отже я надав конкретні прізвища, назвав конкретні посади, конкретні обласні підрозділи "Беркуту", які брали участь. У мене питання сьогодні, чому їм  не вручено повідомлення про підозру?

Я просто допомагаю слідству. Прошу, беріть цих людей і притягуйте їх до відповідальності, я не хочу доходити до кожного сержанта. У кожного сержанта є свій командир, якій віддавав йому накази, хай вони і відповідають. А кожний сержант буде відповідати, кого конкретно він вдарив — Іванова, Петрова, Сидорова. Це все має встановлювати слідство і прокурори.

Якщо ця інформація буде доведена до населення, завтра на моєму місці з’явиться значно більше працівників міліції, які скажуть значно більше ніж я".

http://ipress.ua/mainmedia/shtab_natsionalnogo_sprotyvu_36725.html