Активісти протестних подій на Донбасі називають їх "революцією", а тримісячні зимові протести в Києві, котрі призвели до повалення режиму Януковича - "збройним захопленням влади". Однак порівняння подій на Донбасі та на Майдані доводить, що подібною в них є лише "картинка" - це наявність барикад із автомобільних шин, а також людей у масках та з палицями.
Різні цінності
Якщо учасники київського Майдану називали свій протест "революцією гідності" і говорили, що вийшли на захист демократії і прав людини, то люди, котрі захопили адмінбудівлі на Донбасі, не приховують, що протестують проти погіршення власної економічної ситуації. "Ліки подорожчали майже вдвічі, а пенсії людей залишилися незмінними. Усім бюджетникам платять зарплати, на які неможливо прожити. А в Росії платять набагато більше", - пояснив причини появи барикад на Донбасі член "уряду" самопроголошеної "Донецької народної республіки" (ДНР) Олександр Моклюк.
Учасники захоплень адмінбудівель у Донецькій області по-різному ставляться до можливої анексії Донбасу Росією. Одні вважають, що це питання варто винести на місцевий референдум 11 травня. Інші упевнені, що треба негайно звернутися до Москви із закликом про включення області до складу РФ. Зокрема, Ольга - пікетувальниця міськради у Краматорську - упевнена, що київський уряд хоче відмінити святкування Дня перемоги дев'ятого травня, заборонити усім жителям Донбаса говорити російською мовою і запровадити в країні "фашистські бендерівські порядки".
Однак близько половини протестувальників на Донеччині, з котрими вдалося поспілкуватися DW, висловлювалися категорично проти виходу області зі складу України. Вони хочуть лише широкої адміністративної та економічної автономії. При цьому ніхто з них не зміг переконливо пояснити, чому ж у такому випадку на їхніх барикадах поряд із прапором самопроголошеної ДНР майорить прапор РФ, а не України. Найбільш типовою реакцією було: "Та ми Росії не потрібні… Але ж Росія нас підтримує!"
Бойовики ДНР
Один із лідерів так званого "уряду" ДНР Денис Пушилін заявив DW, що всі особи, котрі захопили адмінбудівлі в області, координуються з єдиного центру в Донецьку. При цьому він заперечив наявність у них бойової стрілецької зброї. Однак поблизу захопленої сепаратистами будівлі Слов'янської міськради під прапорами ДНР постійно перебувають озброєні пістолетами, автоматами і ручними гранатометами люди в масках і зеленій військовій формі.
Тут-таки на просторій площі проводять дозвілля пенсіонери, перехожі і навіть мами з маленькими дітьми. Вони запевняють, що не відчувають жодної загрози від присутності поруч з ними озброєних бойовиків, бо "вони ж нас захищають". Самі бойовики, котрі їздять містом на міліцейських автівках та армійській автотехніці без номерів, намагаються справити мирне враження. "Я часто приходжу до дітей у пісочницю, вони мене вже знають і вибігають назустріч", - сказав один із бойовиків у масці, котрий назвався як "Тихий".
Озброєні проросійські сепаратисти у Слов'янську
Технологія "живого щиту"
На відміну від бійців Самооборони Майдану, котрі у критичні моменти вимагали евакуації жінок, дітей та підлітків, бойовики у Слов'янську вітають "допомогу простих людей", коли ті виходять уперед під час загрози сутичок із силами центрального уряду. "Тут багато чого такого відбувається, про що не пише преса. Ми, наприклад, роззброїли 25 десантну бригаду України і ще один український елітний спецпідрозділ. Передайте Турчинову - ми прийдемо і по нього", - заявив DW "Тихий".
І сам "Тихий", і ще кілька бойовиків говорили з відчутним московським акцентом. Однак вони заперечили припущення про те, що приїхали сюди з Росії. На відміну від бойовиків у Слов'янську, ветерани війни в Афганістані, котрі приїздили з Росії на допомогу своїм товаришам у Києві, не приховували свого походження і навіть демонстративно ставили над своїм наметом у центрі Майдану прапор Росії.
Прояви ворожнечі
Рівень агресії й нетерпимості прихильників самопроголошеної ДНР в усіх відвіданих кореспондентами DW містах Донбасу був помітно вищим, ніж в учасників київської "революції гідності". Побачивши людей з українською символікою, котрі розходилися після мітингу на підтримку єдності України в Донецьку, одна з перехожих запитала в кореспондента DW, хто на цьому мітингу виступав. Почувши, що були там не приїжджі бойовики "Правого сектора", а донеччани, сере яких - відомий шахтарський лідер Микола Волинко, жінка демонстративно голосно викрикнула: "Краще б його мама зробила аборт!"
Іншого дня один із міліціонерів, котрий чергував на підступах до захопленої сепаратистами Донецької ОДА, порадив не говорити тут українською мовою. "Краще не зліть людей", - сказав правоохоронець.
На відміну від київського Майдану, де революціонери відкрито протистояли органам правопорядку, в Донецьку та інших містах області видно, як бойовики в масках, бронежилетах та з палицями в руках відкрито керували патрулями ДАІ, вказуючи, які автомобілі й куди їм можна пропускати
