Вчора, після відвідання великодніх богослужінь, Петро Олексійович заявив російським журналістам, що виступить з законодавчою ініціативою, яка має спростити надання українського громадянства переслідуваним у Росії активістам.

"Нинішні процедури надання громадянства не дозволяють мені цього робити, але я внесу зміни до закону, щоб ми мали можливість надавати політичний притулок тим, хто реально зазнає політичного переслідування за захист української позиції. Я спрощу це", - пообіцяв президент.

Здавалося б, цілком шляхетна ініціатива - прихистити переслідуваних на батьківщині борців за демократію, які до того ж позиціонують себе щирими друзями України. Але якщо прислухатися, що говорять, здавалося б цілком цілком свідомі російські антипутіністи, то бажання пускати їх у свій дім, де і власної "вати" вдосталь, якось зникає само собою.

Буквально за два дні до порошенківської ініціативи відомий російський опозиціонер Ілля Яшин, знаходячись в столиці України, висловив свою думку щодо майбутнього Криму. За його словами, повернути Крим до України - це звичайно було б правильно і чесно, але ж бідолашний кримський народ дуже проти, і тому може буде краще залишити Крим в Росії, відкупившись від України якоюсь компенсацією чи, наприклад, зробити півострів під подвійним російсько-українським суверенітетом. А якщо Крим таки Україні повернути, то обов'язково гарантувати російськомовному населенню якісь особливі права та автономію.

Отже, як бачимо, попри всю європейськійсть та демократичність дитячою хворобою великоімперськості російський опозиціонер Яшин так і не перехворів. Дискутувати з ним справа невдячна. Хочеться лише нагадати, що оцінювати громадську думку кримчан після окупації півострова російськими військами дещо складно через відсутність там демократії і вільного волевиявлення, що російськомовні в Україні, і не лише в Криму, завжди мали чи не більше прав ніж українськомовні, що Крим і без всяких яшиних мав в Україні автономію, що окрім російськомовних на півострові живе і корінне населення - кримські татари, про права яких російські демократи чомусь воліють навіть не згадувати тощо.

Власне, у своїй імперськості Яшин зовсім не одинокий. Для російської опозиції подібні погляди скоріше норма. Згадаймо, наприклад Олексія Навального з його словами про Крим, який "не бутерброд, щоб його туди-сюди вертати". Або Ксенію Собчак з її зізнанням, що Крим правильно "віджала" Росія, бо у пані Собчак, бачте, він асоціюється з приємними спогадами дитинства. Чи, наприклад, згадаймо Бориса Акуніна, який виправдовує окупацію Криму своїми суб'єктивними враженнями. Опальний російський олігарх Михайло Ходорковський пішов ще далі, він не лише вважає, що Крим віддавати Україні не можна, він ще й пропагандує маячню про Київ як центр тяжіння правильного "русского міра".

Наразі повністю засудили путінський аншлюс Криму лише покійний Борис Нємцов, Гаррі Каспаров та Андрій Макаревич. Натомість більшість опозиціонерів можна назвати поміркованими "кримнашистами", вони ніби й погоджуються, що Крим окупований нечесно, але усвідомити, що крадете потрібно повертати, ще не можуть. Все це "шовіністичне кубло" регулярно катається в Україну, де їх приймають як друзів і соратників в антипутінській боротьбі але на виході отримуємо лише софт-версію імперіалізму.

Якщо ж, як це анонсує Порошенко, подібна російська братва отримає хай не громадянство, а й вид на проживання в Україні, Петро Олексійович повторить помилку одного зі своїх попередників - гетьмана Павла Скоропадського. Останній, нагадаємо, попри шляхетне українське походження був цілком вихований в дусі "русскава дворянства" і мав відповідне коло спілкування. Коли ж в Москві владу захопили більшовики, а в Києві за підтримки Німеччини та Австро-Угорщини загетьманував Скоропадський, до столиці України наїхало безліч російських імперців, які спали й бачили, як "мать городов русскіх" стане новим центром відродження Великої Російської імперії, ідею ж української державності просто не сприймали. Чим така політика закінчилася для поважного гетьмана, всім добре відомо зі шкільного курсу історії. Але у нинішньої української влади є всі можливості не влаштовувати з Києва приймальник-розподільник шовіністів, що розійшлися у поглядах на методологію імперського будівництва з царьом-батюшкой.

Joininfo

фото: Joininfo

Попри шалений тиск на опозиціонерів у своїй країні, актор відкрито протестував проти анексії Криму і агресії Росії на Сході України. 

depo.ua зібрав 10 "антиватницьких" цитат Басилашвілі.

1. "Ми (росіяни - ред.) через приєднання Криму, замість брата і друга, який поруч з нами, вже отримали злого ворога - на всі часи"

2. "Крим - не іграшка: відібрав - віддав назад. Народ Криму - також не іграшка. Треба рахуватися з тими, хто там живе. Був проведений референдум і дійсно, я в це вірю, велика частина кримчан висказалась за приєднання до Росії. Але уявіть собі, що Кубань проголосує за те, щоб приєднатися до США. Значить, Штати можуть зайти туди і заволодіти Кубанню? І як би ми назвали цей акт? Напевно, окупацією..."

3. "Нічого зрозуміти не можна. ЗМІ не доносять до мене повну картину того, що відбувається. Чому туди (на Донбас - ред.) їдуть якісь добровольці з Росії? Яким чином вони туди проходять? Є ж кордон!... Він повинен бути закритим. А тут десятки, сотні добровольців зі зброєю його перетинають. Як таке можливо?"

4. "Чи хочемо ми смерті солдат з тої чи іншої сторони? Це ж наші браття, наші діти, наші онуки. Припиніть це будь-яким способом, властивим людині, а не звіру. Жадібність, честолюбство, політичні амбіції - не найкращі порадники в цьому питанні. Будьте людьми, припиніть війну. Подумайте, що скажуть про нас наші з вами нащадки!"

5. "В російській Конституції є рядок, в якому говориться: наша країна - вільна. Значить, громадянин, артист має право робити все, що не заборонено законом. За що засуджують Макаревича? За те, що він дав концерт у країні, з якою Росія формально не знаходиться у недружніх стосунках. Війну не оголошено, офіційно її немає. Чому Макаревич не може співати в цій країні, де у нього запланований концерт?"

6. "Зараз я, чесно кажучи, дуже мало дивлюся телевізійні програми, але інколи доводиться. Вмикаєш, а там - Соловйов або ще хтось. І - набір людей, який вже позастрягав у зубах. Все ті самі люди, що говорять ті самі слова, за які мені буває просто соромно. Чому це відбувається? Думаю, що слово "патріотизм", яке часто зараз звучить, сприймається неправильно, вкрай убого"

7. "Раб сидить в наших генах ще с рюриковщини. Лакей Фірс в "Вишневому саді" згадує, що "перед нещастям сова кричала". А на питання, перед яким нещастям, відповідає: "Перед волею". Це ж Чехов сказав, а не хтось інший! В нас і досі сидить страх перед барином, несправедливою владою: а раптом візьмуть і посадять. Треба по краплі видавлювати з себе раба, в тому числі, і на виборах"

8. "У людей з'являється роздратування проти тих, хто поводить себе неординарно. Тому були вбиті Пушкін, Столипін і Маяковський, свистом і насмішками зведений у могилу Сахаров. Навіщо? Їх вбиває сам народ. Щоб, мовляв, не видрючувався, не підкреслював чиюсь сірість. Але неординарні і "незгодні" з 'являються знову"

9. "Але так само, як отруєне повітря отруює людей, збуджуючи хвороби, так і потворна та хвора моральна атмосфера калічить душі людей, інколи впливаючи навіть на зовнішність"

10. "Думаю, це одна із найбільш значимих цінностей нашого сьогоднішнього життя - розмаїття книг у крамницях, можливість читати, порівнювати, робити самостійні висновки"

Також читайте "антиватницькі" цитати Віктора Шендеровича, Сергія Шнурова, Лії Ахеджакової.