30 січня. Отрута в голові

Одна дівчина вийшла заміж і пішла жити за невістку. Але вона не могла зносити повсякчасних докорів свекрухи і вирішила позбутися її. Пішла вона до знахаря і сказала йому:
-Не маю сили більше жити зі свекрухою. Вона зводить мене з розуму. Чи не могли б ви допомогти мені?
-А як?
-Продайте мені отруту. Я хочу отруїти отруту і спекатися всіх лих.
-Гаразд, я допоможу тобі. Але пам'ятай дві речі. По-перше, ти не можеш отруїти свекруху відразу, тому що люди здогадаються про це. Я даватиму тобі трави, які вбиватимуть поступово. І щоб остаточно позбутися всіх підозр ти мусиш вгамувати свій гнів, навчитися поважати її, любити і бути терплячою. Тоді нікому й на гадку не спаде тебе запідозрити.
Невістка на все погодилася, взяла трави і почала додавати їх до їди свекрухи. Окрім того, вона навчилася контролювати себе, прислухатися до свекрухи і поважати її. І коли та побачила, як змінилося ставлення дівчини до неї, вона від щирого серця полюбила невістку. І розповідала усім, що її невістка найкраща, про яку тільки й мріяти можна.
За півроку вони вже були як матір і дочка.
І прийшла невістка до знахаря та почала благати:
-Ради Бога, врятуйте мою свекруху від тієї отрути. Я її полюбила і не хочу вбивати.
Знахар посміхнувся і відповів:
-Не хвилюйся, не давав я тобі жодної отрути, а тільки приправи. Отрута була в твоїй голові, і ти позбулася її сама.
(с)