22 січня. Настанова

Священник відходив з цього життя. Відходив у радості, немовби повертаючись на батьківщину. Духовні брати обступили його ложе. Вони почали просити його, щоб він залишив їм, як духовну спадщину, важливу настанову, яке допомогло б їм у досягненні християнської досконалости.
Він зітхнув і сказав:
-Я присвятив життя не виконанню своєї волі, а волі Божої, і нікого не вчив того, чого раніше не робив сам.
(с)