Цінність друзів

Одного дня, коли я вчився в останньому класі, побачив свого однокласника, як той повертався зі школи. Його звали Кайл, він ніс додому всі свої підручники.
Я подумав: "Для чого комусь забирати зі школи всі книги у п'ятницю? Це, напевно, якийсь зубрило!"
У мене ж були грандіозні плани на вихідні(вечірка і футбольний матч у суботу ввечері),тому я тільки знизав плечима і пішов собі далі.
Дорогою я помітив гурт хлопців, що підбігли до Кайла. Вони вирвали з його рук книжки,які він ніс, і стали штовхати його так, що він упав на землю. Окуляри хлопця злетіли і впали на газон у трьох метрах від нього. Він підняв очі вгору,і я помітив в них глибокий смуток. Моє серце інстиктивно потягнулося до нього.
Я підбіг до хлопця, поки той повз по свої окуляри,і побачив у його очах сльози.
Повертаючи йому окуляри,я сказав:
-Ці типи-ідіоти. Могли б знайти іншу розвагу.
Він поглянув на мене і мовив:
-Дякую!
На його обличчі вималювалась широка посмішка. Це була одна з тих плсмішок, які виражають справжню вдячність. Я допоміг йому позбирати книги і запитав, де він мешкає.
Виявилось,що хлопець живе неподалік від мене, тому спитав його, чому я ніколи його раніше не бачив по сусідству.
Він відповів, що до цього вчився в приватній школі (раніше я ніколи б не потоваришував з хлопцем із приватної школи)
Дорогою додому ми розбалакались. Він виявився дуже симпатичним хлопцем. Я запросив його пограти у футбол зі мною і моїми друзями у суботу вранці і він погодився.
Разом ми провели вихідні, і чим більше я його пізнавав, тим більше він мені подобався. Цю думку поділяли і мої друзі.
Настав ранок понеділка,і Кайл знову прийшов до школи зі своєю величезною горою книг. Я спинив його і сказав, що якщо він продовжуватиме в тому ж дусі, то незабаром накачає міцні м'язи. Він просто засміявся і дав мені половину книг. За наступні чотири роки ми з Кайлом стали найкращими друзями. Завершуючи останній клас, ми стали роздумувати про університет. Кайл вибрав Дєорджтаунський університет, а я - Дюкський. Я знав, що ми зпвжди будемо друзями, і що відстань ніколи не стане на заваді нашій дружбі. Він вирішив стати лікарем, а я здобув стипендію, аби навчатись в школі бізнесу. Його постійно непокоїло те,що він "ботанік". Він навіть був одним з перших учнів, відібраних університетом, і вже готувався до урочистої промови з нагоди завершення навчання. У день вручення атестату Кайл виглядав фантастично. Він прекрасно адаптувався до ситуації, і йому навіть дуже пасували окуляри. У нього було більше побачень, ніж у мене,всі дівчата його любили. А сьогодні був один із тих днів, коли він нервував. Тому я поплескав його по плечу і сказав: -Ну, друже, все буде супер. Він подивився на мене отим своїм поглядом (вдячности), посміхнувся і сказав: -Спасибі! Починаючи свою промову він відкашлявся і сказав: -Момент отримання атестату-це добра нагода подякувати тим,хто допомагав нам його здобути протягом цих років; це-наші батьки, наші вчителі, наші брати і сестри, можливо,якийсь тренер...але передусім це-наші друзі. Я зараз тут, аби сказати,що бути другом-це найкращий подаоунок, який ти можеш комусь зробити. -Розповім вам одну історію,-продовжив він. (Я не міг повірити,коли мій друг розповідав історію про день нашого знайомства) -Тими вихідними я збирався накласти на себе руки,-сказав він. Кайл розповів, як спорожнив шафку, щоб його мамі не довелося робити цього після його смарти,і як ніс свої речі додому. Він подивився на мене своїм глибоким поглядом і подарував мені посмішку. -Дякувати Богу, мене врятували. Від непоправного вчинку мене врятував мій друг! Натовп зашумів вигуками, коли красивий і популярний хлопець розповідав про свій момент слабкости. Я побачив, що його батьки вдячно дивляться на мене і посміхаються. До цієї миті я не усвідомлював усієї глибини тої події. Ніколи не недооцінюй значення своїх дій навіть незначним вчинком ти можеш змінити життя людини. Для добра чи зла. Бог дав нам своє місце в житті, щоб ми могли впливати один на одного в той чи інший спосіб. Шукай Бога в інших. І пам'ятай: "Друзі-це ангели, які ставлять нас на ноги, коли наші крила забувають як літати" Росаріо Гомес