Гай-гай, чоловіче, до смерті пам’ятатиму.. Я ж
у нього корову пас. Доброї душі був чоловік. І великий вигадник. Кого хоч
обведе кругом пальця. Ще коли був гайдамакою, його ловили не раз, а він утікав
із-під носа червоних, наче мав коня-невидимку. Добрий то добрий, а якось у
гніві підняв було руку та й каже: «Якби ти знав, скільки ця рученька вражих
голів знесла». У нього ще були вірні друзяки, видно, ще з тих часів. Тимофій
Вушкряб і Гнат Скобель, він же Кобилка. Оце ж його родич і тримає ...
Читати далі...