Виховний момент

Людей, яких на Майдан вабить 150 грн., треба не тільки "кидати", а ще й товкти в рило. Велика подяка Януковичу за виховний момент.

Так от. Давня Русь. Військо, на чолі з князем та кількома воєводами йде на степовиків-кочівників, які постійно турбують нападами кордони русів-хліборобів. Похід невдалий. Спочатку руське військо потрапляє в засідку, потім ще щось… коротше кажучи, послаблені та пошарпані у боях, вони повертаються на Русь. І тут їх, ще в Степу, наздоганяє та оточує велетенська орда. Свіжі сили, не потомлені, люті, готові до бою. Співвідношення десь 1 до 3 мінімум (не в нашу користь, звісно). Князь, коротко порадившись з воєводами, каже: треба прориватися. Хоч частка – але з боєм вирветься та повернеться до своїх.

У цей час з юрби степовиків виїжджає товмач і вигукує, щоб військо кидало зброю і видало Степу очільників війська головою – тоді решту буде відпущено додому.

Військо зрадило князя та воєвод, скрутило їх ременями, кинуло напризволяще і, залишивши єдиною купою всю зброю, почало тікати. Степовики розступилися та пропустили їх. Коли кочівники натішилися тортурами та зрештою вбили князя та воєвод, вони на свіжих конях легко наздогнали знову потомлених втікачів. Знову оточили їх, вже беззбройних. Виїхав той самий товмач і крикнув глузливо: дураков нада унічтажать!

Викладач завше казав, що, якщо це правда – він дуже вдячний степовикам за таку чистку генофонду. Але, завше додавав, не всіх таких вирізали до ноги, на жаль, далеко не всіх… тому й маємо…