Спроби новітніх зомбувань

Українські "науковці" не стали чекати на спільний російсько-український підручник з історії, а під редакцією тимошенко-литвино-затулінця академіка Петра Толочка підготували "ОЧЕРКИ ИСТОРИИ УКРАИНЫ" (Киев, 2010).

Як зазначає Андрій Окара, всі неприємні для російських вух слова і словосполучення ("національна революція Хмельницького", "російсько-український договір і військовий союз 1654 року", "Гадяцька унія", "українсько-російська Конотопська битва", "перша в світі конституція Орлика", "Мазепа – трагічний національний герой", "штучний голод", "голодомор", " геноцид") в ній замінені.

Замінені на дзвінкі, чисті, які пестять слух слова ("об'єднання братніх народів у єдиній державі","зрада Мазепи", "махновські банди", "петлюрівські головорізи", "перегини під час колективізації", "голодували всі", "спільність історичного розвитку російського та українського народів", тощо).

Для чого ж такий поспіх?

Як засвідчує історія, усі революції, геополітичні битви, котрі не були виграні ідеологічно ще до їхнього початку, зазнали неминучого фіаско. (Примітка. Можливо суперечливо, але ...)