Кремлівські людоеди знищують докази розстрілів в Сандормоху 1937

28 серпня в районі меморіального кладовища Сандармох (Карелія, РФ) на місці розстрілу соловецького тюремного етапу 1937 року, в якому перебували відомі діячі культури, науки, військовики, технічна інтелігенція, священство, розпочалися розкопки експедиції провладного Російського військово-історичного товариства з метою "пошуку поховань в'язнів фінських концтаборів і загиблих радянських солдатів в боях з фінськими окупантами в 1941-1944 роках".

І під цю мету вже починають підганяти наявні факти - вже знайдені (за межами меморіального кладовища) останки трьох людей: «всі в скорчених позах, руки зв'язані за спиною. У всіх отвори від куль в потилиці». Учасники експедиції стверджують, що це радянські військовополонені. Фахівці «Меморіалу», в свою чергу, відповідають, що це, - судячи з зав'язаним за спиною руках, - швидше за розстріляні співробітниками НКВД.

Серед наданих документів немає головного: історико-культурної експертизи, яка є обов'язковою при роботах на об'єктах історичної (археологічної) спадщини.

На сайті Товариства «Меморіал» опублікований відкритий лист родичів розстріляних і похованих на території меморіального кладовища «Сандармох», в якому вони просять припинити розкопки Російського військово-історичного товариства.

Довідково: Урочище Сандармох стало одним із сумних символів Великого терору. У документах радянських спецслужб ця місцевість зазначена як «обычное место расстрелов». 80 років тому там розстріляли близько 7 тисяч людей 60 національностей і дев’яти релігійних конфесій. Серед них понад 677 українців. Найбільшу групу в’язнів – 1111 осіб – розстріляли з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року. Ці масові розстріли приурочили до 20-річчя так званої «Жовтневої революції». Серед убитих — священик з Ватикану, котрий збирав дані про порушення прав людини в Радянському Союзі, видатні майстри культури, вчені, військові, державні діячі, священнослужителі з країн, окупованих СРСР, 198 осіб — вихідці з України, зокрема митці Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Марко Вороний, Валер'ян Підмогильний, професори-історики Олександр Бадан-Яворенко, Сергій Грушевський, Володимир Чехівський, письменник та міністр освіти УНР Антін Крушельницький.