Про співтовариство

Витоки, реальне і нереальне, важливе і національне, космічне і фантастичне, де в чому правдиве, пошук істини в образах та символах, коріння украінців та слов'ян, прадавні скрижалі світу, українці-арії -перші на землі?
філософія національного і гордість- забуте для нас слово?
проза та вірші українською та російською
Истоки и прародина. Русь- славяне, Киев,утраченные космические связи славян, людей и пращуров, исторические экскурсы, возрат корней
проза, стихи
Вид:
короткий
повний

Космос та Київ

Aga

Aga

Жива мрія

Берегиня зі снов моїх

Простягає руку допомоги

З лугу мертвих і живих

З линви часу чистого,незлого.

Не одійшла іще

Та мила вида

Діво туди, де знаємо, що спокій

На душі завжди

Де виміри буття і мрії

Знаходять відення душі

Там,звідки йде нам сила

Часто

Там, де весело вогонь Купала

 Горить життям колядним

Там, де заповіти пишем о

ми і

всі вірші в намисто

 вкладаємо одного кобзаря.

Щоб ожила та мрія потаємно.

Що дає наснагу та любов,

Де живе земля  та

Світлом осягненна мрія вється світлом

 В буття

Де ведеться снів зависокий

Витівком думок проток

Писанка, крашанка, доля

Усмішка долоні Людини

 Та човен

Береже нас всіх і

 Українські доні

Вінчальних допливають

           Берегів і нових складуть пісень.

Де символи і букви –руни афавіт

Набувають справдження

 І дійсності думок,

Де мрія і природа

Співпадають у вимір ,

У буття, в поток.

Людскої та високої Долоні.

Чола високого до неба.

Високості чудес прекрасних.

Де квітка народжається зі скроні.

Де в хмарі підіймається завіса,

І рождається диво і з чудес.

Де в хмарі коливається хлоп’ятко

Малятко, дитя миті зірок, хлопець- молодець.

Зірковий хлопець з помішкой на вигляд,

Але з безмежним смутком у очах.

Пам’ять э про все в унього, правда історій землі

Це нас вселенський дитя, дитинка,

Українчик-доля, мов місяць молодий

Сил та енергій космічних виливає в рік,

Що як гора вимріяний  лине в зірках,

В сузірї олень. Мов птах крила має.

Вимріяний образ у підкові місяця

І коня світлого і доленосного Пегаса

Рун  провісника і птаха синього

рядків письма ліричних віршів

Алфавіт.Тримає книжку нову.

Дитина, що все бачить у зірках

І зірковий час береже наш.

Берегиня – мати оберіга його,

І переводить на берег правий

З лівого нарешті вільно.

В тьмянів світлі.

Все бачить і все чує,

І розуміє приспів

Людської пісні всіх Пісень.

Це дитина-прихисток, і

Втіха,Леля-Лель.Полад.

Посмішкой пізнається одразу,

І вуста до нього тільки

Йдуть, всіх пісень і

Всіх людських прагнень в голосних

Мелодіях осель.

Струни- нитки долі,

Землі долоні

Нені.

Колиска коливається від теплого

Вітру .

Борисфен радо посміхається.

Вода річок та світло, все радіє та співа.

Дитина народилася жива.

 Осяйна, світла,  дивопоток.

Живопоток. Зірка.Світло.

Т о наша  мрія жива.

 

 


0%, 0 голосів

100%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.