Третья дорога-терном покрыта,                     Рытвинами, ухабами и ямами изрыта                     Хоромов нет, курортов тоже,                     Здесь одни лишения похоже,                     Это дорога честных людей....                                 KENT STAR
Бідність - не ключ від Небесних дверей, Багатство - іще не дорога до пекла. Було б  тоді просто ділити людей: Оцього - до світла, того - куди смеркло... В дитячих казках лише сталі герої: Бідняк - це розумний, багатий - потворний. В житті ми тримаємось правди старої, Де ікс - білий колір, а ігрек - то чорний. Я знаю немало заможних людей, Що стежку знайшли  до Господа Бога. І знаю таких, що останнє проп'є, Укравши у мами, бо він, бачте, вбогий. У нього немає на рідних грошей, Та він має кошти на "друзів" і пойло. Щодень вдома лайки і сльози дітей. Спитайте у нього, чи вірить він в Бога! "Я вірю, Бог є!" - відповість вам п'яниця, Гикне й перехрестить жлукто-кишківник. Наколки Христа у найближчій в'язниці Очікує злодій, крадій, гвалтівник... У храмах на свято придбали ікони, Християнами гордо себе іменуєм. За здравіє рідних б'ємо ми поклони, Ім'я свого Бога лиш  згадуєм всує... А хтось пригадає якусь добру справу, Коли й безкорисно й для кого зробив? Подав старцю гріш, втамував його спрагу, Чи може, слабкого від всіх захистив? Можливо, дитину узяв з дитбудинку, Навідав батьків і підтримав розмову? А може, як донор маленьку краплинку Людині чужій віддав кров позавчора? Я вже не про дерево, дім і про сина, Я просто за добрі, шляхетні діла... Щоб бути в раю, одна є причина: Добро на землі примножити в поті чола!

                      *   *   *

Скажите,  где  же  тот  сундук?,
В  котором  крылья  Вы  сложили,
Вот  не  могу  унять  я  сердца  стук,               
Мои  мечты  вы  снова  оживили,                    

О!  Были  б  крылья!   Их  бы  не  снимал!,
И  у  окна  сидел  и  был  бы  весь,  такой,
Но  в  бездну  высоты  с  улыбкой  улетал,
Чтобы  приблизиться  к  жизни  неземной. 

                        *   *   *

"Холостякам посвящается..."

                

                 

                  Три дороги,три пути,

                   Господь дает всем пройти,

                   По какой дороге пойдешь,

                   Там судьбу свою и найдешь!

                   

                   Одна дорога-брильянтами покрыта,

                   Золотыми лилиями и розами увита,

                   Здесь найдешь богатство и власть,

                   Но можешь и голову покласть,

                   Дорога обмана,коварства и лжи,

                   Ухо здесь остро держи!

                   Роскошь здесь и много услад,

                   Но эта дорога ведущая в ад.

                 

                   Вторая- очень кривая дорога,

                   Она,как искушение Бога,

                   Там идут криминал,наркоманы,

                   Путаны,голубые,алкаши,игроманы,-

                   Кто дорогу сию изберет,

                   В тартар ада она приведет,

                   Трудно уйти или свернуть,

                   Очень цепко держит сей путь.

                    

                   Третья дорога-терном покрыта,

                   Рытвинами,ухабами и ямами изрыта,

                   Хоромов нет,курортов тоже,

                   Здесь одни лишения похоже,

                   Это дорога честных людей,

                   И нет дороги этой трудней,

                   Испытав невзгоды и страдая,

                   Приведет она к воротам рая.

                   Три дороги,три пути,

                   Избирай по какому идти!

                   В ад пойдешь или в рай?

                   На распутье себе выбирай!  

                      

Если ты не во всем хорош,
Если ценят тебя на грош,
Значит время задуматься
Наступило сейчас.
Если в стае ты волчьей рос,
Выл как все на луну в мороз -
То не будет на улице
Праздник твой в этот час.

                  "Париж -- це все, що ти захочеш!"
                                                          Ф. Шопен

А у Парижі зараз  білих  голубів
З руки годують посивілі пари...
Студенти в джинсах під "бітлів"
Хриплять під супровід гітари.

Жінкам  субтильним ( плечі-кісточки, 
На підлітків у чомусь схожим )
Цілують руки пристрасні чоловіки,
Чим не здивуєш  пізніх перехожих.

Такі ж компактні легкові авто
Долають у минуле відстань.
У Луврі Мона Ліза через сфумато
Печально посміхається туристам.

Мене ж хвилює вже не  Бонапард
(Хоча за щось його ж кохала  Жозефіна!), 
А незрівнянний голос пташечки Піаф, 
Що ллється із нічного магазину.

Відома башта Ейфеля в уяві постає...
Бруківкою манливого старого міста, 
Де творить хід відомий  Депардьє,
Колись Шанель ступала звабна ніжка!

Французька мова  трепетно  звучить
В душі моїй  бентежним передзвоном...
О мила звабо! Мій   омріяний Париж!
О серце Франції!  Живу в твоїм полоні!

                         

                                              

                             Небо тучками покрыто,

                             Дождик  моросит,

                             Где-то гром гремит сердито,

                             Молния блестит. 

                             Размешала весна краски,

                             Стала рисовать,

                             Как волшебница из сказки,

                             Мир преображать.

                             Вот и солнышко явилось,

                             Дождик перестал,

                             В небе радуга родилась,

                             Мир прекрасней стал.

                             Ароматно пахнут вишни,

                             Яблони в цвету,

                             Каждый штрих весны не лишний,

                             Вложен в красоту.

                                    

                             Звонко ласточка щебечет,

                             Радуясь весне,-

                             О любви природа шепчет,

                             И тебе,и мне!