<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?><rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title><![CDATA[СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/</link>
<description><![CDATA[Заметки в сообществе "СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ" на BLOG.I.UA]]></description>
<image>
<url>//i.i.ua/logo.gif</url>
<title><![CDATA[СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/</link>
</image>

<item>
<title><![CDATA[Белоснежное облако]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2423750/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2423750/</guid>
<description><![CDATA[<img src="https://os1.i.ua/3/1/16344592_848acecf.jpg"><br><br>Серая птичка молчит, смотрит в небо,<br>Боль не унять.<br>Проще для птиц разломать клетку,<br>Сложнее понять…<br>Вот обрывается стрелка секундная,<br>. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Пульс к горлу бьет.<br>Обернулся, с грусти своей в облако, —<br>В добрый путь… — полёт,<br>Покуда,<br>. . . . . . . . . . . . . . глаз тебя в небесах достаёт.<br>Некуда ему убежать, и скрыться чудом,<br>От любви, от тебя…<br>Река неба в глаза расплескалась, а<br>Что осталось в груди запекло…<br>В каждом,<br>. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . — Пока!<br>Смятённое небо, и степи переплелись<br>В каждой строке трав…<br>Мечутся облака, я прижался спиной к земле…<br>— Уйми рану в груди земля, боль поправ.<br>Ожидание, точкой малою,<br>Меж небес теплится…<br>Это, неслышная меж облаков, — Ты! —<br>. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Песня моя,<br>Белоснежное облако.<br>Далеко то ты как, — А?<br>Что молчишь? — Немые замерли облака…<br>Серая птичка молчит, смотрит в небо,<br>Боль не унять.<br>Проще для птиц разломать клетку,<br>Сложнее понять…<br><br><br><br><div>лирика © 2023, Alex Sikorsky</div><div><span>иллюстрация ©&nbsp;</span><span>2024, Alex Sikorsky</span></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2423750/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[olorinel]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 26 Sep 2024 23:57:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Песня ветра]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2423614/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2423614/</guid>
<description><![CDATA[<div><div style="font-family: inherit;"><img src="https://os1.i.ua/3/1/16343569_8c544237.jpg"><br></div></div><div style="font-family: inherit;"><br></div><div><div style="font-family: inherit;">. . . . . . . На перекрёстке Будды, встречаются тысячи отдельных путей,</div><div style="font-family: inherit;">. . . . . . . где каждый отвечает учению и ведёт к просветлению...</div><div style="font-family: inherit;">. . . . . . . Духовный прогресс не сводится к одному универсальному пути —</div><div style="font-family: inherit;">. . <span style="margin: 0px; text-align: inherit; overflow-wrap: break-word; padding: 0px; font-family: inherit;"><a target="_blank"></a></span>. . . . . важно лишь движение к истине, состраданию, любви и осознанности.</div></div><div style="font-family: inherit;"><br></div><div><div style="font-family: inherit;"><span style="font-size: 13.4413px;">. .&nbsp;</span><span style="font-family: inherit; text-align: inherit; margin: 0px; overflow-wrap: break-word; padding: 0px;"><a target="_blank"></a></span><span style="font-size: 13.4413px;">. . . . .&nbsp;</span>~ + ~</div></div><div style="font-family: inherit;"><br></div><div><div style="font-family: inherit;">И, быть может, ответ затаится в безмолвной бескрайности,</div><div style="font-family: inherit;">Отражением неба в бурлящей стихии воды у бездонной тропы.</div><div style="font-family: inherit;">Где встречаются прошлое с будущим, будто в случайности,</div><div style="font-family: inherit;">Заблудившись меж звуками ветра  и пенных сплетений судьбы.</div></div><div style="font-family: inherit;"><br></div><div><div style="font-family: inherit;">Я шагну, отпуская тоску, что тянула поникшие плечи вниз,</div><div style="font-family: inherit;">У  далёкой, невольной, как тучи, легкоголосой изгнанницы,</div><div style="font-family: inherit;">На незваном, как чайка, меж рокота волн затяжном рубеже</div><div style="font-family: inherit;">И почувствую, как растворяется холод озябшей её души.</div><div style="font-family: inherit;">Море шепчет: &quot;Живи&quot;, — и навстречу мне новый бриз тянется,</div><div style="font-family: inherit;">И сливаются волны с мечтами в спокойной лазурной тиши.</div></div><div style="font-family: inherit;"><br></div><div><div style="font-family: inherit;">Одиночество — только иллюзия в танце угасшего быстро дня,</div><div style="font-family: inherit;">В сердце место найдется для света, что скрыт был на пол пути.</div><div style="font-family: inherit;">Я прощусь с этим чувством, как с ветром, что мчится меня дразня,</div><div style="font-family: inherit;">И открою глаза, наполняя свой мир: &quot;Скорбь с тоской, отпусти...&quot;</div></div><div style="font-family: inherit;"><br></div><div><div style="font-family: inherit;">лирика, иллюстрация © 2024, Alex Sikorsky</div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2423614/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[olorinel]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 22 Sep 2024 09:34:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[«ECHOS» - Pink Floyd]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2423598/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2423598/</guid>
<description><![CDATA[<div><div style="font-family: inherit;"><img src="https://os1.i.ua/3/1/16343522_acdfddf4.jpg"><br></div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">«Відлуння» Річарда Баха</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">Угорі альбатрос нерухомо висить у повітрі,</div><div style="font-family: inherit;">І глибоко під хвилями, що гайдаються,</div><div style="font-family: inherit;">В лабіринтах коралових печер,</div><div style="font-family: inherit;">Відлуння далекого часу</div><div style="font-family: inherit;">Приходить, хвилюючись по піску,</div><div style="font-family: inherit;">Де все зеленіє від підводних рослин.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">І ніхто не вказав нам землю,</div><div style="font-family: inherit;">Ніхто не знає, де і чому,</div><div style="font-family: inherit;">Але щось ворушиться, намагається</div><div style="font-family: inherit;">І починає рухатися до світла.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">По вулиці проходять незнайомці,</div><div style="font-family: inherit;">Випадково зустрічаються два окремих погляди,</div><div style="font-family: inherit;">І я — це ти, і те, що я бачу, — це я.</div><div style="font-family: inherit;">І Я беру тебе за руку</div><div style="font-family: inherit;">І веду землею?</div><div style="font-family: inherit;">І допомагаю себе зрозуміти якнайкраще.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">І ніхто не кличе нас йти далі,</div><div style="font-family: inherit;">Ніхто не змушує нас опускати очі,</div><div style="font-family: inherit;">Ніхто не говорить, навіть не намагається,</div><div style="font-family: inherit;">І ніхто не літає навколо сонця.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">Кожен безхмарний день ти потрапляєш</div><div style="font-family: inherit;">На мої недрімлі очі,</div><div style="font-family: inherit;">Заохочуючи і манячи мене підвестися.</div><div style="font-family: inherit;">І через вікно у стіні</div><div style="font-family: inherit;">Прилітають на сонячних крилах</div><div style="font-family: inherit;">Мільйон яскравих посланців ранку.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">І ніхто не співає мені колискових,</div><div style="font-family: inherit;">Та не змушує мене заплющувати очі.</div><div style="font-family: inherit;">Тож розкидаю вікна навстіж</div><div style="font-family: inherit;">І кличу тебе через неба простір.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">«Отголоски» Ричарда Баха</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">Над головой альбатрос спокойно парит в воздухе,</div><div style="font-family: inherit;">А глубоко, под качающимися волнами,</div><div style="font-family: inherit;">В лабиринтах коралловых пещер,</div><div style="font-family: inherit;">Отголоски далекого времени</div><div style="font-family: inherit;">доносятся, вздымаясь по песку,</div><div style="font-family: inherit;">И все зелено и подводные растения.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">И никто не указал нам землю,</div><div style="font-family: inherit;">И никто не знает где и почему,</div><div style="font-family: inherit;">Но что-то шевелится и что-то пытается</div><div style="font-family: inherit;">И начинает лезть к свету.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">Незнакомцы, проходящие по улице,</div><div style="font-family: inherit;">Случайно встречаются два разных взгляда,</div><div style="font-family: inherit;">И я — это ты, и то, что я вижу, — это я.</div><div style="font-family: inherit;">И Я возьму тебя за руку</div><div style="font-family: inherit;">И поведу по земле?</div><div style="font-family: inherit;">Помоги мне понять это как можно лучше.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">И никто не зовёт нас двигаться дальше,</div><div style="font-family: inherit;">Никто не заставляет нас опустить глаза,</div><div style="font-family: inherit;">Никто не говорит, даже не пытается,</div><div style="font-family: inherit;">И около солнца никто не летает.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">Каждый безоблачный  день ты попадаешься</div><div style="font-family: inherit;">На мои недремлющие глаза,</div><div style="font-family: inherit;">Побуждая и маня меня подняться.</div><div style="font-family: inherit;">И через окно в стене</div><div style="font-family: inherit;">Прилетают на солнечных крыльях</div><div style="font-family: inherit;">Миллион ярких посланников утра.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">И никто не поет мне колыбельных,</div><div style="font-family: inherit;">Никто не заставляет меня закрывать глаза.</div><div style="font-family: inherit;">Поэтому я широко распахиваю окна</div><div style="font-family: inherit;">И зову тебя через (распростёртое) небо.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">                ~*~</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">«Echoes» - Pink Floyd</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">Overhead, the albatross hangs motionless upon the air,</div><div style="font-family: inherit;">And deep beneath the rolling waves,</div><div style="font-family: inherit;">In labyrinths of coral caves,</div><div style="font-family: inherit;">The echoes of a distant time</div><div style="font-family: inherit;">Comes, billowing across the sand,</div><div style="font-family: inherit;">And everything is green and submarine.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">And no one showed us to the land</div><div style="font-family: inherit;">And no one knows, the where’s or why’s,</div><div style="font-family: inherit;">But something stirs and something tries</div><div style="font-family: inherit;">And starts to climb towards the light.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">Strangers passing in the street,</div><div style="font-family: inherit;">By chance, two separate glances meet</div><div style="font-family: inherit;">And I am you and what I see is me.</div><div style="font-family: inherit;">And do I take you by the hand</div><div style="font-family: inherit;">And lead you through the land?</div><div style="font-family: inherit;">And help me understand the best I can.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">And no one calls us to move on,</div><div style="font-family: inherit;">And no one forces us to lower our eyes,</div><div style="font-family: inherit;">And no one speaks and no one tries,</div><div style="font-family: inherit;">And no one flies around the sun.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">Cloudless every day you fall</div><div style="font-family: inherit;">Upon my waking eyes,</div><div style="font-family: inherit;">Inciting and inviting me to rise.</div><div style="font-family: inherit;">And through the window in the wall</div><div style="font-family: inherit;">Come streaming in on sunlight wings</div><div style="font-family: inherit;">A million bright ambassadors of morning.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">And no one sings me lullabies</div><div style="font-family: inherit;">And no one makes me close my eyes.</div><div style="font-family: inherit;">So I throw the windows wide</div><div style="font-family: inherit;">And call to you across the sky.</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">                ~*~</div><div style="font-family: inherit;">.</div><div style="font-family: inherit;">© 2024, одналюдина, (пока дословный русскоязычный перевод и более свободный на украинском ( <span style="margin: 0px; text-align: inherit; overflow-wrap: break-word; padding: 0px; font-family: inherit;"><a href="http://g.i.ua?_url=https%3A%2F%2Fl.facebook.com%2Fl.php%3Fu%3Dhttps%253A%252F%252Fstihi.ru%252F2024%252F08%252F11%252F4089%253Ffbclid%253DIwZXh0bgNhZW0CMTAAAR3SAEHC-46PHWAXqP_em5538ayTt_re6uOCRHlUrrYGhIjAuME0Vk9z4oM_aem_O0UBUmOqwzdTLti3rt6Pig%26h%3DAT3iHTUPaZq4lOU_-F5FeXbaSUs_6KTmWt4lp88jEV5RX9eF9FAfbXGflQI6b4p666DVIvB_6nj7RIRXTf1vLsb1C-UtIh59ZKns3vAoio6_41I1hNdZpKYmVNfPDJGIJh8N%26__tn__%3D-UK-R%26c%5B0%5D%3DAT3yJmq9SbDXYzB1-r3OP78AkuLCH2WNsHB11ZqMEpbUGZbFNi2UssnTfteJd_7QAGZwvY7_-OmvkRyCiw6Fzwhn7I15CHMnXW90Rgc74P0WHr1gIpfEQu2c3SUXh573vbyfVkXlwMTI0ZAxkvEHpptmTZxgCuYJpEMRu_lgpXwz8lglrHYO5g" target="_blank" rel="nofollow">https://stihi.ru/2024/08/11/4089</a></span> ).</div></div><div><div style="font-family: inherit;">Эта песня безусловно была отголоском вышедшей в свет в 1970 году повести-притчи Ричарда Баха, «Чайка по имени Джонатан», от того уже в 1971 году она стала основной темой в шестом студийном альбоме группы «Pink Floyd» — «Meddle». Музыка дополнительно подчеркивала мистическую и филоософскую суть содержания, а стихи тесно переплетались с литературным произведением. По сути это путь человека к самому себе, где чайка Джонатан живет в каждом из нас, и каждый раз пробудившись утром нового дня, мы совершаем собственные преодоления и маленькие изменения в своей жизни…</div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2423598/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[olorinel]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Sep 2024 15:53:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[What is time? - Blind Guardian. Brendan Perry]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2423593/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2423593/</guid>
<description><![CDATA[<div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16343483_1fa68a79.jpg"><br><br>«Time, what is time?»<br><br>Час знати правду,<br>І кожен на це власне право має…<br>Ти слухаєш? Транслюю, поясняю…<br>Будь вільним… і ніколи не слухай брехню.<br><br>...... (*)<br>...... Дивні люди, а може навіть не люди,<br>...... Час міксують у події життя,<br>...... Грають, програють, беруть у борг…<br>...... Час, ресурси, можливості, події...<br>...... Відбуваються, про – з – стікають ...<br>...... Не думай про це. — Прийом? Транслюю! —<br>...... Приймаю… диктуй, перекладаю, співаю…<br>...... Час, тільки час… — приймаю… —<br>...... Передаю!<br><br>Час, що таке час?<br>(Від болю протікають криваві стигмати…<br>Неба сльозами… і хто тоді «ми»?)<br><br>Коли цілий місяць дитина плаче,<br>І мовчання зламане —<br>Воно порушене самою похмурою правдою,<br>Те, що вона пам'ятала, їй ніколи не належало.<br>Людина чи реплікант?<br>Я знаю спосіб, як тобі показати...<br>Те, що я відчуваю,<br>Те, що я бачу…<br><br>Що я бачу? Що я знайду?<br>Дізнайся відповідь усередині, це твій останній крок!<br>(Це твій останній шанс, який я тобі дарую…<br>На згадку, а може на вдачу… а потім,<br>На незнайомій мові, я тихенько щось тобі пою…)<br><br>...... (** «Wintersun»)<br>...... Не можу зупинити біль, Той біль вже взагалі не мій…<br>...... Не можу зупинити кровотечу часу. Я невидимий…<br>...... Неможливо зупинити а ні думку, а ні почуття<br>...... Мене взагалі не існує.<br>...... Але коли ти називаєш моє ім'я<br>...... Хіба ти не відчуваєш те саме? —<br>...... Що ми в пастці власного часу,<br>...... Ми різні, але живемо в тенетах самообману брехні.<br>...... Так, так, о…&nbsp; Я живу у вежі програмного коду, яку я створив…<br>...... Я неподільний<br>...... З думок, з яких складаються всі мої трансцендентальні спогади.<br>...... Так, так, о… Багато днів прийшло і багато минуло<br>...... З дня народження<br>...... І ось нарешті настала осінь життя… часи золоті та сумні<br>...... З обіцянкою тернових шипів зимового сонця.<br><br><br>Час, що таке час?<br>Хотілося б, щоб я знав, як тобі донести, чому<br>Боляче знати, чи ми машини?<br>Час, що таке час? — Відчиніть двері<br>І правду побачите, тоді час знову час.<br>(Той, що тобі беззворотньо дарую…)<br><br>Шепотіння цих мрій ніколи не було моїм,<br>Всередені так холодно.<br>Все те, що він бачив, назавжди зникло.<br>Хто може сказати, що правильно, а що ні?<br>Бачення вільного життя,<br>Його очі бачили все, про що він просить.<br>Видіння або справжнє бачення? —<br>Я знаю, що цей світ все це нарече на брехню!<br><br>Я згадую його минуле життя,<br>І час по краплям з пам'яті виймаю…<br><br>Що? — Що я зробив, що побачив?<br>Господи, я знав відповіді,<br>Коли він почувався таким втомленим…<br><br>(Ось… чорна та гола земля, де ніяк не зійде світило,<br>Непроглядні небеса, бо зорі вже так далеко від нас,<br>Галактика мчить на зустріч цього сутінкового світу,<br>Де стискаючи крижану сталь гострої зброї<br>Я обережно й тихо стою… прислухаюсь… чекаю.<br>Чорна площа під ногами, чорну субстанцію витискає…<br>Наче вода, вітри сплять… тиша… що навіть чутно думки…<br>Пам’ять на цьому місті свій показ виключає…<br>Повільний і приємний вітерець лице обдуває,<br>І на невідомій мові я щось сумне і тепле тихо&nbsp; пою…)<br><br>...... (*)<br>...... Дивні люди, а може навіть машини,<br>...... Час фіксують у подіях життя,<br>...... Грають, програють, беруть у борг…<br>...... Час, ресурси, можливості, події...<br>...... Відбуваються, про – з – стікають ...<br>...... Не думай про це. — Прийом? Транслюю! —<br>...... Приймаю… диктуй, перекладаю, співаю…<br>...... Час, тільки час… — приймаю… —<br>...... Передаю!<br><br>Час, що таке час?<br>Так, підійди… замкни двері, не впускай мене! —<br>Я єдиний, твоя доля!<br>Час, що таке час?<br>Насправді мені так боляче,<br>Коли час знову стає лише час.<br>(То цей час ключник, що замикає час в довічну в’язницю мою…)<br>Коли час знову лише час…<br><br>Подивися в мої очі, відчуй страх хоча б на мить.<br>Я — генетичний реплікант, що любить життя.<br>Невже все минулося, тільки ці роки?<br>Я, розумію, піду свого часу,<br>Але я стою, та тихесенько співаю!<br>(І повільний приємний вітерець обдуває шкіру мою…)<br><br>Час, що таке час?<br>Він чітко бачить, що вже занадто пізно<br>Він впливає і не лікує, але дозволяє забути… й болю позбутись…<br>(Лише запеклі сльози стигматів про дійсність нагадають…)<br>Час, що таке час?<br>Ми ніколи не дізнаємось, тож не хвилюйтеся<br>Тоді час знову час… і він минає… на реальність впливає…<br>(А той воїн все стоїть і чекає на лагідному до часу вітру…)<br><br>Чи варто мені забути те, що я відчуваю?<br>Бог лише знає, як довго я намагався…<br>Відчуйте, що немає більше причин сумувати…<br>(Стигмати, годі плакати… й нести в незрозумілий світ криваву платню…)<br>Я мешканець свого життя<br>У вічних мріях про щастя...<br>Яке я відчуваю… завершуючи назавжди<br>Генетичної програми репліканта платню…<br><br><br>© 2023, одналюдина,(«Time, what is time?» — Blind Guardian,<br>в моєму вільному перекладі).<br>* реприза;<br>** «Wintersun» — Brendan Perry. Переклад ще однієї теми, яка суцільно пов'язана з основною...<br><br>*** Репліканти (істоти) — вигадані біоінженерні андроїди (людиноподібні роботи), продукт генної інженерії. Описані американським письменником Філіпом Діком у романі «Чи мріють андроїди про електричних овець»? (1968). Репліканти є повноцінними особистостями, тому задумуються над своїм рабським становищем. Аби вони не здогадувались про своє походження, їм у пам'ять починають вживляти чужі спогади... Також репліканти з'являються у знятому за мотивами книги фільмі «Той, хто біжить по лезу» (1982) та його продовженні &quot;Той, хто біжить по лезу 2049&quot; (2017). Рапліканти (сленг, програми), завдяки яким в програмному коді іншої будови створюються нові програми для обміну інформацією в соціальних мережах... в вірші це генетичний код, що відбудовує буття людини назовні і тому таємно уявляє його трансцедентний досвід.<br><br>Трансцендентальний — лежачий поза досвіду, недоступний пізнанню, незбагненний розуму (в ідеалістичної філософії). Трансцендентне - одне з центральних понять ряду філософських течій, характеристика абсолюту, що перевершує всяке буття (Єдине в неоплатонізмі); у теологічних навчаннях - синонім потойбічності Бога. У філософії Канта — те, що виходить за межі можливого досвіду (&quot;світу явищ&quot;) і недоступне теоретичному пізнанню (напр., ідея Бога, душі, безсмертя). Багато що з висновків та тверджень нашої свідомості, що йдуть від емоційного інтелекту, мають трансцендентне, не обмірковане логічно, походження.<br><br>&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp; ~(*)~<br>( «Time, what is time?» — Blind Guardian )<br><br>Time what is time<br><br><br>When the moon child is crying<br>And silence has broken the darkest truth<br>The things she remembered had never been her own<br>Replicant or human, I know the way to show you<br><br>What do I see? What will I find?<br>Know the answer inside, it's your last step<br><br>Time what is time?<br>I wish I knew how to tell you why<br>It hurts to know, are we machines?<br>Time what is time, unlock the door<br>And see the truth, then time is time again<br><br>Whispering these dreams were never mine<br>It's cold inside<br>It's gone forever the things he saw<br>Who can say what's wrong or right<br>The vision of a free life<br>His eyes had seen it all for what he's asking<br>The vision, I know it's all a lie<br><br>I'll remember his past life<br>And I'll remember time<br><br>What did I see? What have I done?<br>God I knew the answers when he felt so tired<br><br>Time what is time?<br>Come lock the door don't let me in<br>I am the one, your destiny<br>Time what is time?<br>Reality it hurts me so<br>When time is time again<br><br>Look into my eyes, feel the fear just for a while<br>I'm a replicant and I love to live<br>Is it all over now, only these years<br>I'll leave but I'm singing<br><br>Time what is time?<br>He saw it clearly it's too late<br>It does not heal, it lets us forget<br>Time what is time?<br>We'll never know, so don't take care<br>Then time is time again<br><br>Should I forget the way I feel?<br>God he knows how long I've tried<br>Feel there is no reason to cry<br>I live my life in fortune dreams forever<br><br>&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp; ~(**)~<br>( «Wintersun» — Brendan Perry )<br><br><br>Can’t stop the hurt, can’t stop the bleeding<br>I am invisible<br>Can’t stop the thought, nor the feeling<br>I don’t exist at all<br><br>But when you call my name<br>Do you feel the same way?<br>That we’re trapped in time<br>We’re both living a lie<br><br>Yeah, yeah, oh<br>Yeah, yeah, oh<br><br>I live in a tower of my own creation<br>I’m indivisible<br>From the thoughts that make up all my memories<br>Transcendental<br><br>But when you call my name<br>Do you feel the same way?<br>That we’re trapped in time<br>We’re both living a lie<br><br>Yeah, yeah, oh<br>Yeah, yeah, oh<br><br>Many days have come and gone<br>Since the day I was born<br>And the autumn of life has finally come<br>With the promise of winter thorns<br><br>&nbsp; &nbsp;*&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;*&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;*<br><br>p/s: це той випадок, коли музична тема та лірика дуже різні. Від того саму музичну тему пропускаю повз свою увагу, навіть у рамках музичного спрямування в якому вона написана (несумісність та окремість прочитання музичного ряду та лірики, це взагалі окрема тема, але завжди тішить, коли є поетична змістовність ліричної теми). Для мене в даному випадку лірика і музика не склали цілісності, але перше заслуговує на особливу увагу, за неоднозначність піднятої теми. У музичному ключі набагато ближче за духом та музичним прочитанням &quot;Led Zeppelin&quot; — &quot;Stairway to Heaven&quot;. Якщо брати тему (Pink Floyd), то це таке ж неоднозначне розчарування, як прекрасна музична тема, але таке вузько і банально читане в перекладі самої лірики в темі &quot;Time - (Pink Floyd)&quot;, і в цьому ключі ця тема розкрита набагато ширше. Бо у Pink Floyd це лише часосприйняття та цінність часу для кожного віку людини, а у Blind Guardian, це спроба знайти причини, що призводять до різного світосприйняття. Доречи, символічне &quot;реплікант&quot;, і як программа, що утворює нову программу, і як персонаж відомих фантастичних творів &quot;андроїд&quot;, більш доречні при розкритті цієї теми... Можливо ви цьому ставленню й заперечуєте, тому це лише мій вільний переклад та розкриття ліричної теми. Дякую, за приділену увагу!</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2423593/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[olorinel]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Sep 2024 13:50:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Марiуполь...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2423455/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2423455/</guid>
<description><![CDATA[<img src="https://os1.i.ua/3/1/16342382_846b65ab.jpg"><br><br><br><div>Привіт, я Маріуполь! Я не бачу, бо напхані пеплом мої очі,<br>Але кажуть, що прийшла весна... Кажуть, що навкруги весна.<br>..........................................................<br>Я маленький гелікоптер з кінематографічною-камерою,<br>Але фото-дрон теж серце має, і тому мікросхеми замикає,<br>І моє начебто порожнє місце болить, бо останній запис<br>Це голос хлопчини з полум'яної ями, — люди, я хочу жить!<br>Порт, та вигорівши чорні остова скаліченого бетона<br>Дивляться дірами своєї порожнечі в збентежене море.<br>Але море своїх хвиль рокотом вже не лікує наші рани,<br>Море повне гомону останнього подиху, та гіркоти сліз...<br>Грохіт і стогін,— і з суші, і з неба, і з моря... Так...<br>Воїни ганьби розстрілювали півмільйонний город...<br>Деякі там загинули декілька раз, раз від вибуху, а інший<br>Від всепожираючого полум'я... і нема кого хоронить...<br>Город-кладовище, безвихідь, безвісність та голод...<br>Пітьми геноцида не спалити в мобільних крематоріях,<br>Як і позора загарбникам-катам ніколи не змити...<br>Весна, тепло, бетоном не залити сморід людського горя...<br>Фільтраційні табори, поневічені життя... Нежіть<br>Дикарської армії веде охоту на тих, кто пам'ятає цю мить...<br>Я Маріуполь, мої люди залишають мене, але немає жалю,<br>Хай вони живі, радію, як споконвічна про мій пульс пам'ять,<br>Хай вони продовжують за померлих жить... говорить...<br>Я пам'ять, що немає ні часу ні суперпозиції... бо не загоєна. —<br>Я Маріуполь, чия пам'ять до ворогу не буде мати жалю...<br>Бо моє серце, в серцях кожного з моїх горожан... щємить.<div>© 2023</div>
</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2423455/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[olorinel]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 15 Sep 2024 22:54:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Лютий]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2423453/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2423453/</guid>
<description><![CDATA[<img src="https://os1.i.ua/3/1/16342355_cdfe4d6b.jpg"><br><br>«ВЕЧІР»<br>.<br>Опускається вечір на місто,<br>І мороз до ранку міцніє,<br>Вогнів розсипалося намисто,<br>Що з сутінків полум'яніє.<br>.<br>Ліхтарі, незвичні на вулицях,<br>Мабуть відступила війна?<br>Але не сховати на обличчях<br>Слідів, що залишає вона.<br>.<br>Не вчасно завірюхи й хуртовини.<br>Йде сніг, але ніхто його не помічає,<br>Умкнулися усі у зведення новин.<br>Я теж тримаю кулачки за близьких,<br>Щоб всім зустрітись потім, після бійні,<br>Зима? — Нехай ніщо, нас не зупинить!<br>.<br>І час розтягнутий, мов день на цілий рік,<br>Все лине в прірву й нікого не помічає…<br>І лютий нескінчений настигає,<br>І знову мерзлий б’є весни поріг,<br>Але весни, ще в нас немає.<br>Червоний сніг лише, і чорний сніг…<br>Та кожен день гуде по неба краю.<br>.<br>Чи бачене таке, щоб взимку грім?<br>Щоб попіл падав, а не білий сніг...<br>З буйної впертості, по дурості, по злості —<br>Даремно, хай ніхто нам так не завадить?<br>Непроханих ми випровадимо за поріг,<br>Бо з ядом й ножами, ніхто не завітає в гості.<br>.<br>Опускається вечір на місто,<br>І мороз до ранку міцніє,<br>Вогнів розсипалося намисто,<br>Щось з сутінків полум'яніє...<br>.<br>*<br>.<br>«ЛЮТИЙ»<br>.<br>Лютий демон, ходить колом,<br>Ходить колом, несе горе…<br>Лютий, ти прийшов й пітьма —<br>Цілий рік лише зима…<br>.<br>І страхів вже давно немає,<br>Лиш руди круговерть одна кружляє —<br>Лиш гар і дим, і не відроджує себе зоря,<br>Ти в темряву вже навмання стріляєш,<br>Бо схід закрила лицемірна пітьма... і йдуть,<br>Придивишся, а там людей немає...<br>Реве батіг і мелють жорна,<br>Від попілу, сніг білий — чорний...<br>Отруєна зневірою в людей, кривава й мерзла…<br>.<br>Така, як лютий, цілий рік, одна зима.<br>.<br>І страхи сплять, а демон бродить…<br>І навпіл рве тендітну людяну тканину,<br>Якби я міг, порвав би часу й світу пуповину…<br>Бо скільки душ вміщає прірва ця?<br>І за яку таку провину довічні зими?<br>І скільки ще, щоб досхочу<br>Нажерлася та клята пітьма,<br>Потрібно в її жорна напоїсти?<br>Щоб вже її поганицю рвало…<br>І накопивши карми злої короб повний,<br>Само себе згубило споконвічне зло…<br>.<br>Лютий демон, ходить колом,<br>Ходить колом, несе горе…<br>Лютий, ти прийшов й пітьма —<br>Цілий рік лише зима…<br>.<br>*<br>.<br>© 2023&nbsp;<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2423453/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[olorinel]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 15 Sep 2024 21:33:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Время огня]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2423437/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2423437/</guid>
<description><![CDATA[<div><br></div><div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16342332_da87ee3e.jpg"><br></div><div><div><br></div><div>&quot;Следи за собой, будь осторожней. - Завтра...&quot;<br>Виктор Цой<br><br><br><br>Не развеять себя по ветру до тишины,<br>Не рассеять на камни, болота, –<br>Зёрна все.<br>Сколько важных вас будет на каждый час,<br>Где задастся вопросом каждый, -<br>Кто он мне?<br><br>Свобода – звенеть на ветру,<br>Свобода – молчать в тишине,<br>Свобода – слушать твой пульс,<br>Задыхаясь в твоём огне…<br><br>Все слова вокруг «нью»-модернизм,<br>Но не спать духом даже во сне,<br>И в этом крест.<br>Перецелованных до меня,<br>Щадить, не даруя им боль,<br>В этой бойне небес.<br><br>Свобода – спотыкаться и вставать,<br>Свобода – принимать и отпускать,<br>Свобода – обрести дорогу к себе,<br>Идти до края и глаз не опускать…<br><br>С колчана не стрелять все стрелы,<br>На неважные цели-мишени в раз…<br>И я… лечу...<br>Не раствориться шагом с толпою,<br>Зреть каждого лик, а не локоть и спину, -<br>Я так хочу.<br><br>Свобода – не примерять кандалы,<br>Свобода – не брать в руки кнута,<br>Свобода – не неволить иного,<br>И в чаду лжи душой не устать…<br><br>Распахнуть окно с утра, да пошире,<br>И впустить прохладу из сада… любо, –<br>На иное, не променять.<br>Корни любят почву и влагу,<br>Листья - светлое солнце, но сейчас…<br>Время огня…<br>Сейчас время огня…<br><br>Свобода времени огня -<br>Ложе развёрстых небес.<br>Свобода – «стяжать делами дух»,<br>И в этом каждого крест.<br><br>- Как говаривал Сергий Радонежский,<br>Муж веры и подвижник во Христе. –<br>К каждому аккорду и каждой струне.<br>Будь взрослее ты и осторожней,<br>И всегда внимателен к любому, -<br>«Воньмем, братья и сёстры. – Воньмем»!<br><br>Свобода – не бороться за правду твою,<br>Если эта правда, боль или ложь…<br>Свобода – любить тебя даже такой,<br>К сынам своим нерадивой...<br>И этим спасти и не растерять…<br>В том числе и любовь мою. –<br>Родина моя, во времена огня…<br>Что же безгласная приспана ты?<br>Дом в огне, так чего же ты ждёшь?<br>Или смирилась ты к времени...<br>С этой опасной мыслью, -<br>Неоднократно уж было здесь всё,<br>И все образа твои в ризах...<br><br><br>Написано, после медитации в 2008 году.<br>p/s: Прошло время... на снимке 2023 год.<br><br><b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/53/2423437/">Читать дальше...</a> ]</b><br></div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2423437/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[olorinel]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 15 Sep 2024 18:37:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Angelorum]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2423435/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2423435/</guid>
<description><![CDATA[<div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16342331_752ea3f4.jpg">&nbsp;&nbsp;</div><div>&nbsp; &nbsp; &quot;...Если только можно, Авва Отче,<br>&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp; Чашу эту мимо пронеси.&quot;<br>&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp; Борис Пастернак &quot;Гамлет&quot;.<br><br>&nbsp; (часть 1-я)<br><br>Ангелы. Трое уже протрубили,<br>И никто не смотрел, на то, что весна…<br>Мы не слышали, мы любили.<br>Плакала свечка в храме, за всех, одна.<br><br>Шумно. Мир вращает огни суеты,<br>И среди артналёта и боли,<br>Мне как чуда, хочется... тишины.<br>Детства и взрослых тёплой заботы.<br><br>Ангелы. Тише, это не мы... здесь,<br>Наш удел в этом краю беспечен,<br>За кого распят был Христос,<br>Если иконы по сей день не-мы-е?<br><br>Странно. Эти раны удел иных,<br>Но пекут в груди моей эти раны,<br>И моё за них сердце болит. Хочется<br>Глаза закрыть и забыться обманом.<br><br>Соли. На щеках детей ручьями<br>Англел утрёт им крепким сном...<br>Господи, Авва Отче, так много боли,<br>Что ты оставил для всех нас на потом?<br><br>А потом, ещё и ещё…<br><br>&nbsp; *&nbsp; *&nbsp; *<br><br><b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/53/2423435/">Читать дальше...</a> ]</b><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2423435/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[olorinel]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 15 Sep 2024 18:27:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Я верю в тебя]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2423402/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2423402/</guid>
<description><![CDATA[<span style="font-size: 12px;"><img src="https://os1.i.ua/3/1/16342267_6b06ddc4.jpg"></span><br><div style=""><div style="font-size: 12px;"><font size="2"><br></font></div><div style="font-size: 12px;"><font size="2"><br></font></div><div style=""><font size="2" style="">Я ВЕРЮ В ТЕБЯ<br><br>&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&quot;Мне нужно, чтобы кто-нибудь молился...&quot;<br>&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; Булат Окуджава<br><br><br>Люби меня так, чтобы я выучил твой родной язык.<br>Люби меня так, чтобы я позабыл про ворох обид.<br>Люби меня так, чтобы я хотел за тебя воевать.<br>Люби меня так, чтобы я хотел на войне выживать.<br>Полюби меня так... просто... люби меня!<br><br>Думай обо мне, когда уже в меня не верит никто.<br>Думай обо мне, когда всё что осталось, это бордо.<br>Думай обо мне, так чтобы слышал молитву бог,<br>Думай обо мне, чтобы я чувствовал твой огонёк.<br>Думай обо мне так… просто думай обо мне!<br><br>Верь в меня, когда люди живут посреди мира неверия.<br>Верь в меня, когда стены вокруг лиц из лицемерия.<br>Верь в меня, когда больше ничто не может спасти.<br>Верь в меня, и тогда не страшны наветы на этом пути.<br>Верь в меня так… просто верь в меня!<br><br>Если есть ты, то я спокойный и мирный научусь воевать.<br>Если есть ты, то посреди огня и льда научусь выживать.<br>Если есть ты, то нет непокорённых глубин ада и рая высот.<br>Если есть ты, то в серости стен обрету солнечный эпизод.<br>Если есть ты… просто, если есть ты!<br><br>Я верю, что если живой, то ты в этом мире сила моя.<br>Я верю, что если спас бог, то ты его сильно просила.<br>Я верю, что если нужен, то путь свой сполна исполню.<br>Я верю, что если ждут, то спасут уже тем, что помнят.<br>Я верю в тебя, мой друг… просто знай, — я верю в тебя!<br><br>&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;~+~<br><br>Война! Ты так устал от дел, что завершил в раз все дела?<br>И до тебя больше нет дела другим... Так, для чего это нужно?<br>Смерть! Эта леди и так сломает твоё здоровье ко сроку,<br>Но ты позвал и она пришла. — Для чего тебе это нужно?<br>Разрушения, страданья и горе ты принёс на порог... ты, хотел?! —<br>Для чего, почему и зачем? Человек?! — Для чего это нужно?<br>Для чего я так глуп, коль крылатые отступили все, что ещё верю в тебя?<br>(Остановись, подумай и сразу не отвечай...) —<br>Скажи, человек, почему я ещё верю в тебя?<br><br>© 2024<br><br>&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;~+~<br><br>РЕНГА ТИШИНЫ<br><br>Я город, ушедший во тьму, где разносятся шорох и шёпот.<br>Я смерть, что взлетает ракетною стаей и рыщет под топот и хохот.<br>Я голод, глазниц фонарей от машин на ночной магистрали.<br>Я поле, под звёздной холодной небес пекторалью.<br>Я пуля, что тихо и зло просвистит у виска и проносится мимо.<br>Я голос… ребёнка в безлюдно-бездонной воронке от взрыва.<br>Я горло, с которого тихо лакают собаки в окопах пустынных.<br>Я колос… пшеничный, замёрзший в степи, где засеяли чёрные мины.<br>Я капля, последняя капля тепла, что из раны бездонной сочится…<br>Я иней, покрывший дыханье, железо ствола и уставшие крепкие лица.<br>Я совесть, что людям не спрятать в карманы,<br>. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . как прячут замёрзшие руки,<br>Мне больно, и судьбы слепые покинули зал,<br>Я взял карандаш и блокнотик, и молча рисую – рисую – рисую…<br>А линии — крючья и сети, ежи и гадюки.<br>Я мина, бездушная мина в глазницах войны ледяным состраданьем.<br>Я миг, что продлится как вздох… и быть может,<br>. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . оставь всё, не мучай себя и бумагу,<br>Но сердце подняло глаза и сцепив молча зубы, стучит вам…<br>— Как слепы, как низко вы пали, какие продажные… «слухи ли?» …<br>И фальш ваши гимны, медали и чёрного воинства стяги…<br>Я жизнь, что здесь и сейчас, — слышишь, здесь и сейчас дорога…<br>Я дорога, которой обозы позора идут разводя как мосты берега.<br>Я холод, несущийся холод из пасти горячечного пулемёта.<br>Я пуля, бездушный посланец, что болью опустошит чей-то дом,<br>. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . где кипела и жизнь и работа.<br>Я дом, не жилой, продуваемый ветром, слепой и заброшенный богом.<br>Я ветер, что треплет полотнище вольного стяга<br>. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . взметнувшегося к облакам.<br>Я книга, и строфы на незнакомом вам языке, которую вы не читали.<br>Я крохи, что бросите голубям, но в землю засеете зёрна из стали.<br>Я звезда, что взорвала своё нутро, чтобы голос свой донести к небесам,<br>Я небеса, в которые быстро не поднимаются даже самые смелые звёзды.<br>Я тишина, среди артналёта и грохота, которой ждут исключительно все.<br>Я непреклонность и воля, что на смерть стоит на ничейной ещё полосе.<br>Я взвесь и осадок, что будоражит тебя, лишь потому что я есть, — а я здесь.<br>Я крохи, что людям не спрятать в карманы,<br>. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . как прячут замешкав их всуе,<br>Мне больно, и судьбы слепые покинули зал, я ж так мал…<br>Я взял карандаш и блокнотик, и молча рисую – рисую – рисую…<br><br>© 2023<br><br></font></div></div><b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/53/2423402/">Читать дальше...</a> ]</b><br><div style=""><div><br></div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2423402/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[olorinel]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 15 Sep 2024 02:49:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[буги-вуги-потенуза]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2407188/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2407188/</guid>
<description><![CDATA[<div style="text-align: right;"><i><b>маршевая песенка срезающих углы</b></i></div><div><br></div><div>мы любим траектории</div><div>в квадратах территории</div><div>недолгие истории</div><div>вполне заходят нам.</div><div><br></div><div>на лоне на природе</div><div>и при любой погоде</div><div>мы неизменно бродим</div><div>по срезанным углам.</div><div><br></div><div><b>припев:</b></div><b>мы лю гипотенузу</b><div><b>шмяк-шлеп</b></div><div><b>мы лю гипотенузу</b></div><div><b>топ-топ</b></div><div><b>мы лю гипотенузу</b></div><div><b>мы шага гипотенузу каждый день.</b></div><div><br></div><div>мы сумму двух квадратов</div><div><span style="font-size: 13.4413px;">и все штаны в заплатах</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">меняем как пираты</span></div><div>на срезанный квадрат</div><div><br></div><div>измотанной походкой</div><div>мы знаем путь короткий</div><div>а выпавший из лодки</div><div>был сам и виноват..</div><div><br></div><div><b>припев</b></div><div><br></div><div>не зная предысторий</div><div>и грека пивагора</div><div>мы за чертой позора</div><div>проламываем путь</div><div><br></div><div>конечно спросим гугл</div><div>конечно срежем угол</div><div>и в нелюдских потугах</div><div>накислородим грудь.</div><div><br></div><div><b>припев</b></div><div><b><br></b></div><div>нам датчики истерики</div><div>врубают дух холериков</div><div>и хоть ловчей по берегу,</div><div>но темперамент крут</div><div><br></div><div>по льду или по кратерам</div><div>мы рвем углы проклятые -</div><div>мы ненавидим катеты,&nbsp;</div><div>их путанный маршрут</div><div><br></div><div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16219658_bd2ad6b.jpg"><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2407188/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[RomahaN]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 08 May 2023 17:25:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[про рыцарей]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2403062/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2403062/</guid>
<description><![CDATA[в броню стальную и железный панцирь<div>упрятано шальное ретивое</div><div>нелегкая уже несет героя</div><div>в волшебный замок, прямо в вендиспансер.</div><div><br></div><div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16211815_647190db.jpg"><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2403062/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[RomahaN]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 15 Apr 2023 16:31:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Богу слава, що ти в мене є!]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2399749/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2399749/</guid>
<description><![CDATA[<p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Г</span><span style="font-size:14.0pt">лянув <span style="mso-spacerun:yes">&nbsp;</span>в <span style="mso-spacerun:yes">&nbsp;</span></span><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:UK">очі</span><span style="font-size:14.0pt"> </span><span style="font-size:14.0pt;
mso-ansi-language:UK">твої</span><span style="font-size:14.0pt"> </span><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:UK">і…</span><span style="font-size:14.0pt"> </span><span style="font-size:14.0pt">пропав</span><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:UK">… </span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Хто ж мені таку долю наврочив? </span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Не згадати, чи колись так кохав… </span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Ти як місяць серед самої темної ночі.</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Як ковток живої води,</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">що вбиває присмертну ту спрагу.</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">А чи снишся, чи потрапив я в рай,</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">та к життю повернула мені ти наснагу.</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Як без тебе?! <span style="mso-spacerun:yes">&nbsp;</span>Я примарою став,</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">що слідкує, як ти розпускаєш коси.</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Я б тебе серед сотні красунь упізнав</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">по повітряній стрічці в твоєму волоссі.</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Не лягай тільки поруч. Не смій,</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">бо напевно, що я збожеволію.</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Чую подих твій близько, <span style="mso-spacerun:yes">&nbsp;</span>і в нім </span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">я втрачаю свідомість та волю.</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Увірвавшись у серце моє,</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">ти залишишся мабуть назавжди.</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">Богу слава, що ти в мене є!</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">І якщо ти навіть несправжня…</span></b></i></font></p><font size="2"><i><b>

<br></b><b>

</b></i></font><p><font size="2"><i><b><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 30.10.22.</span></b></i></font></p><p><font size="2"><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:
UK"><br></span></font></p><font size="2">&nbsp;<b>© Віталій Тугай, 2022</b></font><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2399749/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Lesovichok]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 30 Oct 2022 22:14:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[...під гул сирен...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2394925/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2394925/</guid>
<description><![CDATA[Проходять дні, минають ночі<br />
Під гул сирен.  В підвалах люди...<br />
І кожен з них помститись хоче,<br />
Ніхто із них це не забуде.<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2394925/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[RomRover]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 28 Jun 2022 16:30:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Цінність буття.]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2394812/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2394812/</guid>
<description><![CDATA[Десь блукають на небі одинокі світи,<br />
З ними поруч невпинно згорають комети<br />
А ти йдеш по землі, де квітучі сади<br />
Омивають любов'ю горизонти планети.<br />
           Огли Т.О.<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2394812/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[TatyanaLambre]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 24 Jun 2022 19:44:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[...молитва...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2394315/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2394315/</guid>
<description><![CDATA[Криком душа розривається нині в критичні моменти,<br />
Діва Марія вкриває господнім покровом<br />
Хто в Маріуполі серед каміння й цементу<br />
Був до останнього. Слава Героям &quot;Азову&quot;!<br />
<br />
Хлопці з залізними нервами, браття по крові!<br />
Молимось щиро за всіх і за кожного з них.<br />
Всіх поверни їх, Господь, всіх живих і здорових,<br />
Визволи соколів наших з кайданів тісних.<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2394315/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[RomRover]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 10 Jun 2022 16:21:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Немає слів...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2394287/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2394287/</guid>
<description><![CDATA[Немає слів... Не знаю як сказати<br />
Про жах і біль. Молитви під вогнем...<br />
За кожну смерть ми мусим покарати<br />
Ту всю орду віднині день за днем.<br />
<br />
Містечко життєрадісне і миле<br />
Зосталося лиш в пам'яті. А тінь<br />
Невинних нині мають білі крила,<br />
Й оберігають рідний свій Ірпінь.<br />
<br />
Стискає серце... Безумовно мучить<br />
Нас доля закатованих людей,<br />
Коли орда розстрілювала Бучу,<br />
І ґвалтувала там малих дітей.<br />
<br />
Ми об'єднались. І чекайте кари<br />
Брудні, немиті, кляті москалі<br />
Дамо просратись вам і за Макарів,<br />
За кожен дім на рідній нам землі.<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2394287/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[RomRover]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 09 Jun 2022 17:44:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Дамо росії копняка!!!]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2393065/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2393065/</guid>
<description><![CDATA[Дамо росії копняка!!!<br />
Покажемо чия земля,<br />
Де мати, жінка, син, донька<br />
Не буде більше москаля!<br />
Пошлем ген-ген до &quot;Корабля&quot;.<br />
Кобзон їм пісню заспіває<br />
Путіну місце потримає<br />
Там, коло себе - 'Vip person&quot;<br />
До Пекла дружненько <br />
                                &quot;Welcome!<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2393065/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[TatyanaLambre]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 06 May 2022 11:43:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Хто небо наше стереже]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2391442/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2391442/</guid>
<description><![CDATA[<font size="5"><span style="background-color: rgb(255, 238, 0);"><font color="#0066CC">Тримайся, Україно! <br>
Тримаємось, українці! <br>
Перемога буде за нами! </font></span><br>
<font color="#0066CC">-------------------------------------</font></font><br>
<img src="http://os1.i.ua/3/1/16089796_f147f0c5.jpg"><br><br>
<font size="3">Ворожі тіні накривали...<br>
Назад нема вже вороття! <br>
По сходах в небо - від буття,<br>
Щоб назавжди лишитись з нами.<br>
<br>
Вгорі лунає дзвін криштальний…<br>
Чи чує хтось його іще?<br>
Он Той, хто небо стереже<br>
Від тих, хто  робить людські рани.<br>
<br>
До батька прийдуть його діти,<br>
Дружина прийде - вже вдова…<br>
Прошепче милому слова:<br>
Скажи, без тебе як нам жити?!<br>
<br>
Як дощ зцілить пов’ялі квіти.<br>
Дві пари сірих оченят<br>
У небо глянуть, помовчать,<br>
А він десь там буду летіти…<br>
<br>
Хмаринкою по небу синім,<br>
Такою, як поспівший лан. <br>
Бо він всього себе віддав,<br>
Щоб Україну боронити. <br>
<br>
Прийде могильний камінь гріти<br>
Проміння через пил віків, <br>
Здме вітер стрічки із вінків,<br>
Та будуть ще його любити.<br>
<br>
Нехай страшне зітреться часом -<br>
Та не ім’я, пісні, вірші, <br>
Бо в кожній правидній душі<br>
Він янгелом продовжить жити... <br>
<br><br>
 11.03.22<br><br></font><br><font size="3"><b><font color="#0066CC"><i><font size="3"><i><b><font size="3" color="#005500"><font size="3"><i><font color="#330066"><font size="3" color="#0066CC"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Flesovihok.avtor.me%2F" target="_blank" rel="nofollow">©
Copyright: В<font color="#0066CC">і</font>тал<font color="#0066CC">і</font>й Тугай</a><br></font></font></i></font></font></b></i></font></i></font></b><br>
Експром на свій вірш за 2020 рік<br></font><br><font size="3"><font size="3">&nbsp;==============================<br></font></font><font color="#6600CC"><i><font size="3">мій офіційний творчий сайт &quot;Камін для душі&quot;: <br><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Flesovihok.avtor.me" target="_blank" rel="nofollow">http://lesovihok.avtor.me</a><br>та авторська сторінка на Фейсбук: <br><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Favtorskaya.VitaliyTugaj%2F" target="_blank" rel="nofollow">www.facebook.com/avtorskaya.VitaliyTugaj/</a></font></i></font><br><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2391442/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Lesovichok]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 21 Mar 2022 21:35:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Заноябрило]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2391355/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2391355/</guid>
<description><![CDATA[<blockquote><i><font size="3"><img src="http://os1.i.ua/3/1/16089362_af1e07b2.jpg"><br><br></font></i><br><i><font size="3">Заноябрило во дворе, <br>заноябрило…<br>Листва последняя уж вальс свой <br>откружила,<br>А значит скоро ждать снегов, снегов <br>и стужи,<br>И хрупкий, тонкий лёд ломать на мерзлых <br>лужах. <br><br>Найти часть неба с синевой -&nbsp; такая <br>редкость,<br>Как в пятьдесят своих познать девчонки <br>нежность.<br>Мир нарисован Богом, что ж… Ему<br>виднее<br>Куда, какой цвет наложить и <br>свето-тени.<br><br>Но можно просто посидеть за кружкой <br>чая,<br>К друзьям вломившись на обед, как бы <br>случайно.<br>За разговором вспомнить то, что теплит <br>душу.<br>И, как хорошее&nbsp; кино их бред <br>послушать.<br><br>Потом вернутся снова в дом, по тем же <br>лужам,<br>И осознать, что сам уже слегка&nbsp; <br>простужен.<br>Но дома пиво есть ещё - его <br>нагрею,<br>Добавлю мёда, и в постель, и <br>пропотею...<br><br>Усну, как малое дитя, дитя <br>Вселенной,<br>Себе калачиком скручусь, поджав <br>колени.<br>А утром выгляну в окно: <br>Заноябрило...<br>Я вновь куда-то побреду, набравшись <br>силы...<br><br><br>1.11.21<br>последняя редакция 31.10.22<br><br></font></i><font size="3"><b><font color="#0066CC"><i><font size="3"><i><font size="3" color="#005500"><font size="3"><i><font color="#330066"><font size="3" color="#0066CC"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Flesovihok.avtor.me%2F" target="_blank" rel="nofollow">©
Copyright: Виталий Тугай</a></font></font></i></font></font></i></font></i></font></b></font><b><font color="#0066CC"><i><font size="3"><font size="3"><i><font color="#330066"><font size="3" color="#0066CC"><font color="#000000"><br></font></font></font></i></font></font></i></font></b></blockquote><blockquote><b><font color="#0066CC"><i><font size="3"><font size="3"><i><font color="#330066"><font size="3" color="#0066CC"><font color="#000000">----------------------------------------------------------</font></font></font></i></font></font></i></font></b><br></blockquote><b><font color="#0066CC"><i><font size="3"><font size="3" color="#003366">мой&nbsp; официальный авторский сайт </font></font></i></font></b><br><b><font color="#0066CC"><i><font size="3"><font size="3" color="#003366">&quot;Камин для души&quot;: </font></font></i></font><font color="#003366"><i><font size="3"><font size="3"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Flesovihok.avtor.me" target="_blank" rel="nofollow">http://lesovihok.avtor.me</a></font></font></i></font></b><br><b><font color="#003366"><i><font size="3"><font size="3">страница на фб: </font><i><font size="1"><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:RU"><i><font size="3"><font size="3"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Favtorskaya.VitaliyTugaj%2F" target="_blank" rel="nofollow">www.facebook.com/avtorskaya.VitaliyTugaj/</a></font></font></i></span></font></i></font></i></font></b><br><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2391355/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Lesovichok]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 20 Mar 2022 12:29:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Израненное сердце]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/53/2391278/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/53/2391278/</guid>
<description><![CDATA[<img src="http://os1.i.ua/3/1/16088826_e84289c4.jpg"><br><br><blockquote><blockquote><blockquote><font size="3">Возьми его, оно твоё  - <br>
Моё израненное сердце.<br>
Разлука мне, как остриё.<br>
Без веры сердце мало  весит.<br></font>
<font size="3"><br>
Без крови сердце с пустотой,<br>
В разлуке залито тоскою.<br>
Когда-то был тебе родной,<br>
А ныне - осквернён тобою.<br></font>
<font size="3"><br>
Когда-то ты была женой,<br>
Моим объектом вдохновенья.<br>
Ну, а теперь хоть плач, хоть вой<br>
На полную луну в затменье.<br></font>
<font size="3"><br><br>
23.11.21<br></font><br><font size="3"><b><font color="#0066CC"><i><font size="3"><i><font size="3" color="#005500"><font size="3"><i><font color="#330066"><font size="3" color="#0066CC"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Flesovihok.avtor.me%2F" target="_blank" rel="nofollow">©
Copyright: Виталий Тугай</a></font></font></i></font></font></i></font></i></font></b></font></blockquote></blockquote></blockquote><b><font color="#0066CC"><i><font size="3"><font size="3"><i><font color="#330066"><font size="3" color="#0066CC"><font color="#000000">---------------------------------------------------------------------------------------</font></font></font></i></font></font></i></font></b><br><b><font color="#0066CC"><i><font size="3"><font size="3" color="#003366">мой&nbsp; официальный авторский сайт </font></font></i></font></b><br><b><font color="#0066CC"><i><font size="3"><font size="3" color="#003366">&quot;Камин для души&quot;: </font></font></i></font><font color="#003366"><i><font size="3"><font size="3"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Flesovihok.avtor.me" target="_blank" rel="nofollow">http://lesovihok.avtor.me</a></font></font></i></font></b><br><b><font color="#003366"><i><font size="3"><font size="3">страница на фб: </font><i><font size="1"><span style="font-size:14.0pt;mso-ansi-language:RU"><i><font size="3"><font size="3"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Favtorskaya.VitaliyTugaj%2F" target="_blank" rel="nofollow">www.facebook.com/avtorskaya.VitaliyTugaj/</a></font></font></i></span></font></i></font></i></font></b><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/53/2391278/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Lesovichok]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 18 Mar 2022 21:33:00 +0200</pubDate>
</item>

</channel>
</rss>
