Розпач...
- 10.04.12, 22:51
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Розбита і спустошена... Навіщо
Сама собі дозволила цей крок?
В душі моїй немов би попелище:
Ні сподівань уже нема, а ні думок.
На згарищі тім не зрости надії,
И я волаю: Боже, дай же сил,
Хоч не піднятися, хоча б підняти вії,
Побачить сонце крізь золу та пил.
Минуле страчене, майбутнє не відоме...
Куди податися тепер душі моїй?
Я сподівалася дістатися додому,
Та здибала лиш кладовище мрій...
31
Коментарі
Кошкобабочка
110.04.12, 23:00
Ох, я сподіваюсь, цей стан тимчасовий, і десь на горизонті уже чекає дороговказ із словами "тут усе добре".
Такі сильні почуття як ніякі інші переливаються у вірші і відбивають в ньому всю свою силу.
zvezdothet
210.04.12, 23:01
кончай хандрить выше нос
Гість: друг 71
310.04.12, 23:01
дуже гарно написано !!!
кучеряшка ser
410.04.12, 23:04
" … возможно, плохие вещи происходят потому, что только с ними мы можем понять, как должно выглядеть добро..." (Джоди Пиколт,)
Cherry-Moon
510.04.12, 23:04
Пам'ятаю ці вірші!
Чудово 
Winged*Nika
610.04.12, 23:07Відповідь на 1 від Кошкобабочка
Саме так!
Був якось такий страшний розпач з одного дзвінка, але то було щось миттєве, наступного дня, з"ясувалося, що нічого страшного, та вірш уже був написаний. Буває
Дякую
Winged*Nika
710.04.12, 23:10Відповідь на 2 від zvezdothet
Спасибки
Это так -прошлое, были проблемы с месяц назад, только сейчас поставила, надо ж было когда-то опубликовать
Я пишу очень много, но не люблю ставить по несколько в день, даже каждый день - и то много
Winged*Nika
810.04.12, 23:10Відповідь на 3 від Гість: друг 71
Дякую
Winged*Nika
910.04.12, 23:11Відповідь на 4 від кучеряшка ser
Думаю, так оно и есть!
Пасип
Winged*Nika
1010.04.12, 23:12Відповідь на 5 від Cherry-Moon
Дякую, донечко!
