Усе забрали - глечичок забули...

Натомлено зітхнуло сонце
Й на присьбу відпочити сіло.
А потім зазирнуло у віконце
І покотилося за обрій посивілий.

Роса упала на блаватні трави -
Запах любисток й ніжна матіола.
Замшілий пень, старий, трухлявий,
Уклався спати і сопе споквола.

Старесенька не рипне хвіртка -
Самотньо похилилась край дороги.
Дрімотно скрізь, лиш цвіркуни ізрідка
Змагаються у співі на колоді.

До хати стіл забрали і ослінчик,
Дійничку з молоком, квасольку і цибулю.
Самотній на тинку журився глечик:
Усе забрали - глечичок забули...

Останні статті

Дух СТИХов. Мысли о том, что мы делаем.
06.04.2007, 13:26
А что если завтра...? Читать фсем!:)
28.01.2010, 19:03

Белоснежное облако
26.09.2024, 23:57
Песня ветра
22.09.2024, 09:34
«ECHOS» - Pink Floyd
21.09.2024, 15:53
What is time? - Blind Guardian. Brendan Perry
21.09.2024, 13:50
Марiуполь...
15.09.2024, 22:54

Коментарі

Гість: nastya1

115.03.12, 06:52

sonce-33

215.03.12, 08:06

Гість: АДЯША

315.03.12, 08:44

Да...такие слова давно забытые)))Я их слышал более 40 лет назад,уже ни прысьб нет ни глечиков и ослинчыкы стали стульчиками..Как вам удалось так глубоко заглянуть в прошлое..Спасибо Сонце!

sonce-33

415.03.12, 08:52Відповідь на 3 від Гість: АДЯША

Вспомнила, когда я летом приезжала к бабушке в село - вот так и было... А глечики висели не только на тыну, а на такой палке ветвистой, глубоко вкопанной в землю...

Гість: danko53

515.03.12, 10:03

Гість: danko53

615.03.12, 10:13

Не можу втриматись не надрукувати ще пару рядків з вірша Некрасова:
Нас, что ни ночь, разоряют станицы
Всякой пролетной прожорливой птицы,

Заяц нас топчет, и буря нас бьет...
Где же наш пахарь? чего еще ждет?

Или мы хуже других уродились?
Или недружно цвели-колосились?

Нет! мы не хуже других — и давно
В нас налилось и созрело зерно.

Не для того же пахал он и сеял
Чтобы нас ветер осенний развеял?.."

Так і наших людей цей підступний вітер розсіяв по всьому світу. А держава занепадає...

sonce-33

715.03.12, 10:20Відповідь на 5 від Гість: danko53

так, це проблема, бо до землі ми не горнемося, молодь втікає, хати пустують ів завалюються, а рідні уже на тому світі...

Гість: bayok

815.03.12, 10:24Відповідь на 5 від Гість: danko53

В образі глечика я бачу пекучу проблему українських сіл. Це як в Некрасова:" Только не сжата полоска одна...
Грустную думу наводит она." Пустіють наші села. В моєму рідному біля 100 хатів, які пустують. Моя батьківська хата
ще нова, підведений газ, водопровід - пустує вже 2 роки. До чого ми йдемо?Полностью согласен! Вспомнилось село моей Бабушки, некогда процветающее. Районный центр, ферма огромная...точно не скажу на сколько голов и поля, кругом пшеничные поля. Сейчас: заброшенную ферму селяне разобрали на кирпичи, работы в селе НЕТ! пшеничных полей НЕТ, предприниматели-фермеры сеют рапс \больше бабла\, народ бежит в города, где работа есть, хаты заколочены... ПЕРЕСТРОЙКА!!!