Троянда на снігу
- 16.02.12, 22:55
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Червона квітка – і на білий сніг…
Вона лежала у легенькій льолі
Й просила тихо: «Люди, підніміть,
Негоже королеві бути долі…»
Зима ж така, що місяць захолов.
Дихнеш – обдасть холодна пара.
А може, янгол пальчик наколов
Об голки квітки, що палала жаром?
Де ніжки Афродити до коханця
Творили в часі вічний біг, Напевно, кров додолу пролилася, З’явилась квітка – став червоним сніг.
Розбуджений інстинктом звіра,
Ревнивий муж (це теж можливо), Був пристрасним таким, що юна діва Троянду мимоволі з рук впустила.Шаленець Данте, може, тут бував?
Залюблений в кохану до знемоги, Для Беатріче квітку у саду зірвав, Адже вели до неї всі дороги…
О, стільки версій – і одна троянда!
Червона кров на білий сніг…
Що переможе: білий чи багряний? А світ все той же! Через стільки літ!
5
Коментарі