Захід сонця

Пустуючи, сонце котилось
Й зачепилось за вістря тополі.
Хмари з докором з неба дивились:
Запалала заграва у полі.

Швидко полум'я листя лизало,
Пломеніли і стовбур, й гілля.
Сполошились дерева й кричали:
- Гвалт! Рятуйте! Горить вже земля!

Відчепив пустуна дужий вітер.
Той від сорому - за горизонт...
Мудра ніч розчахнула над світом
Жовто-синій прадавній зонт.