ЛІТНІЙ ВЕЧІР

Так довго влітку копошиться день.
Нарешті й він на плечі кида свитку-
Йде спочивать. Усе стихає вмить,
Цвіркун лиш виграє на скрипці.

Пірнають в сон пташки і комашня,
І не доносить вітер гомін з поля.
Розтанула на вулиці суєтна метушня.
Прикривши очі, сплять тополі.

Смакую звабну тишу самоти.
А вітер пурхнув - й десь подівся!
Застигли вишні в вальсі чистоти,
В серпанок загорнулось моє місто.

Навшпиньках зорі вийшли із-за хмар,
Доки не бачить місяць, що спізнились.
Читаю, ніби вперше, зоряний буквар,
А серце в часі зупинилось.

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

ЛІТНІЙ ВЕЧІР

Останні статті

Коментарі