ГРІХИ
- 29.10.11, 12:02
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Людина обростає безліччю гріхів
І втрачає щось головне.
Непомітно
Озирається, вдивляється - Приходить час збирати Каміння. Що страшніше: суд людський Чи Божий? Хто зна… Та найболючіший свій, власний. Коли знаєш всі гріхи, Коли розумієш причину своїх нещасть, І нічого не можеш уже змінити. Бо стрілки часу не переведеш назад, А собі не збрешеш. …Камінців багато в твоїй торбині, Що поступово стає лантухом. То не тіло твоє болить – То важка ноша придавлює тебе до землі І хоче з нею зрівняти, Щоб стерти…Спокутуй гріхи – легше
Зустрінеш старість. 2000
0
Коментарі
lzefireto
129.10.11, 16:30
енто ооочень хоошие стихи...
sonce-33
229.10.11, 17:34Відповідь на 1 від lzefireto
А ЩОДО цього вірша - у кожного своє життєве кредо, хтось від Бога, хтось від чорта, комусь смішно, хтось задумається. Все відносно у цьому світі. Нікому не нав'язую, кожному своє)