Майже ельфійське

Занадто довгі ночі й дні,
Коли не поруч ти, мені
Всі пори року – лиш зима,
Невтомна туга незламна,
І втома неможливості пробачити.

Піду на схід, де сонце літ,
Бо вже нестерпний холод й лід,
Піду за край фантазій й снів,
В безодню мрій, в безодню слів,
Щоб лиш тебе хоч здалеку побачити.