In Vino Veritas

Шукаєш  істину?

На дні твого бокалу давно лежить вона   

I смокче хтиву кров.

Мій кате невблаганний,

Знову й знов, свої  тенета вправно розставляєш,

Міцних обіймів пасткою лякаєш.

Мовляв, роби усе, що заманеться

Бреши собі  і  людям поготів,

Та наша зустріч болем відгукнеться,

Чого ж іще, від правди ти хотів?

Новий бокал уже напоготові 

I в ньому  істини тебе чатує тінь...

Що, страшно в себе зазирати знову?

Вином залити істину хотів?

Коли вина нема, так важко спати,

Хоча зовсім не спати, гірше в тім...