Шизофренія

Нас  двоє  –  я  і  Мелларме,
Холодний  піт  біль  обмиває,
На  вулиці  Бодлер  шукає,
Щось  біле,  чорне  і  нове.
Нас  двоє,  але  я  одна,
Самотність,  мов  нектар  вечірній,
Зриває  квіти  зла  осінні,
І  досягає  мого  дна.
Усі,  як  одиничний  вектор,
Об’єднані  в  космічний  острів,
Ми  є  незнані  світу,  гострі,
Новітній  для  пізнання  сектор.
Роздвоєність  мистецтва,  віри,
Свідомості,  думок  і  дум,
Навіює  в  поетів  сум,
Й  краде  останні  наші  сили.
Я,  Рембо,  Бодлер  і  По,
Із  горя  випили  вино,  
Що  всім  нагадує  психози,
Марихуани  нові  дози.
Прості  і  щирі  сподівання,
Як  вияв  творчих  сублімацій,
Де  я  й  Бодлер,  там  вік  вагання
І  не  прочитаних  нотацій.

З.Н.Я.
Фото - Інни Зайченко
Замінська Н. Чорно-білий світ. Поезія. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 96 с.