Трохи недоречної лірики

Ось вечір сумує вже десь
Поодинокими зорями; й відстань
Немовби в світлових роках, отак
Я подумки пишу ніжнішого листа
Без клавіші "enter" щоправда;
Невпинно годинник іде,
Вже ніч – забуття, сни лиш тільки і тут
Одна без нікого кудись я іду