Творець Краси!

Що світ цей бачиш в різних кольорах?

Що намалюєш з образа картину,

Передаси її всю у тонах.

А ніжність і любов наповнені красою

І фарбами природи так насичені вони:

Вогонь - яскравим світлом,

А вода - прозорою росою

На всі часи: і миру, спокою, й війни.

Природа все сама створила,

А ти несеш у душу кожного із нас

Цей Храм Краси, де образи й світила -

Над ними непідвладний навіть час.

Так точно вимальовуєш ти сонця подих, 

На Гору Всесвіту ти образами сходиш,

А в смертних просто сльози на очах.