“У двох”

Ми тут самі,нам ніхто не заважає, 

скажи хоч щось,мені вже дах зриває,

 ця тиша лізе під шкіру,впиваючись у вену,

 поступово заповнюючи кровеносну систему, 

я тебе прошу,звільни мене від цього,

 промов хоча би раз,одне едине слово,

 всласний голос, вже не можу чути, 

це рівнозначно вживанню, смертельної отрути...