***

Багато тисяча років минуло з того часу,

Коли на землю Він ступив, іспити гірку чашу.

Він чинний люд і люд простий, усіх людей планети,

У горі й радощах любив, любив в житті і смерті…

Щоб віру зберегти Свою запрошував до Хати,

До Свого Дому закликав і вмів усіх прощати.

Він недарма до нас прийшов, Він ніс іскру проміння.

Він гріх людський викоріняв, за це пізнав гоніння.

Він застережував людей, давав цінні поради.

Життя своє за нас віддав, щоб ми не знали вади.

Він людство все попереджав, що прийде час розплати,

І Він для кожного із нас призначив міру плати…

Для того вірші ці пишу, щоб люди схаменулись,

Хто втратив Віру та Любов, до Нього повернулись…