хочу сюди!
 

Альона

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

«ECHOS» - Pink Floyd


.
«Відлуння» Річарда Баха
.
.
Угорі альбатрос нерухомо висить у повітрі,
І глибоко під хвилями, що гайдаються,
В лабіринтах коралових печер,
Відлуння далекого часу
Приходить, хвилюючись по піску,
Де все зеленіє від підводних рослин.
.
І ніхто не вказав нам землю,
Ніхто не знає, де і чому,
Але щось ворушиться, намагається
І починає рухатися до світла.
.
По вулиці проходять незнайомці,
Випадково зустрічаються два окремих погляди,
І я — це ти, і те, що я бачу, — це я.
І Я беру тебе за руку
І веду землею?
І допомагаю себе зрозуміти якнайкраще.
.
І ніхто не кличе нас йти далі,
Ніхто не змушує нас опускати очі,
Ніхто не говорить, навіть не намагається,
І ніхто не літає навколо сонця.
.
Кожен безхмарний день ти потрапляєш
На мої недрімлі очі,
Заохочуючи і манячи мене підвестися.
І через вікно у стіні
Прилітають на сонячних крилах
Мільйон яскравих посланців ранку.
.
І ніхто не співає мені колискових,
Та не змушує мене заплющувати очі.
Тож розкидаю вікна навстіж
І кличу тебе через неба простір.
.
«Отголоски» Ричарда Баха
.
.
Над головой альбатрос спокойно парит в воздухе,
А глубоко, под качающимися волнами,
В лабиринтах коралловых пещер,
Отголоски далекого времени
доносятся, вздымаясь по песку,
И все зелено и подводные растения.
.
И никто не указал нам землю,
И никто не знает где и почему,
Но что-то шевелится и что-то пытается
И начинает лезть к свету.
.
Незнакомцы, проходящие по улице,
Случайно встречаются два разных взгляда,
И я — это ты, и то, что я вижу, — это я.
И Я возьму тебя за руку
И поведу по земле?
Помоги мне понять это как можно лучше.
.
И никто не зовёт нас двигаться дальше,
Никто не заставляет нас опустить глаза,
Никто не говорит, даже не пытается,
И около солнца никто не летает.
.
Каждый безоблачный день ты попадаешься
На мои недремлющие глаза,
Побуждая и маня меня подняться.
И через окно в стене
Прилетают на солнечных крыльях
Миллион ярких посланников утра.
.
И никто не поет мне колыбельных,
Никто не заставляет меня закрывать глаза.
Поэтому я широко распахиваю окна
И зову тебя через (распростёртое) небо.
.
~*~
.
«Echoes» - Pink Floyd
.
.
Overhead, the albatross hangs motionless upon the air,
And deep beneath the rolling waves,
In labyrinths of coral caves,
The echoes of a distant time
Comes, billowing across the sand,
And everything is green and submarine.
.
And no one showed us to the land
And no one knows, the where’s or why’s,
But something stirs and something tries
And starts to climb towards the light.
.
Strangers passing in the street,
By chance, two separate glances meet
And I am you and what I see is me.
And do I take you by the hand
And lead you through the land?
And help me understand the best I can.
.
And no one calls us to move on,
And no one forces us to lower our eyes,
And no one speaks and no one tries,
And no one flies around the sun.
.
Cloudless every day you fall
Upon my waking eyes,
Inciting and inviting me to rise.
And through the window in the wall
Come streaming in on sunlight wings
A million bright ambassadors of morning.
.
And no one sings me lullabies
And no one makes me close my eyes.
So I throw the windows wide
And call to you across the sky.
.
~*~
.
© 2024, одналюдина, (пока дословный русскоязычный перевод и более свободный на украинском ( https://stihi.ru/2024/08/11/4089 ).
Эта песня безусловно была отголоском вышедшей в свет в 1970 году повести-притчи Ричарда Баха, «Чайка по имени Джонатан», от того уже в 1971 году она стала основной темой в шестом студийном альбоме группы «Pink Floyd» — «Meddle». Музыка дополнительно подчеркивала мистическую и филоософскую суть содержания, а стихи тесно переплетались с литературным произведением. По сути это путь человека к самому себе, где чайка Джонатан живет в каждом из нас, и каждый раз пробудившись утром нового дня, мы совершаем собственные преодоления и маленькие изменения в своей жизни…
1

Коментарі

121.09.24, 23:51

І я -- то ми.
І ми -- це ти.
І ми беремося за руки.
І тримаємося одне за одного,
Бо свiт вибухає,
І усе навколо
Стає
Яскравим до болю
Несносно,
Але ми тримаємо одне одного,
Світ б'є
По вухах, носу, в очі.
Ти їх закрити хочеш,
Я їх закрити хочу,
Але не закриваю,
Ти також, бо ми тримаємось,
Занурюючісь у кольори і аромати,
В вуст оксамити
Ми
Вчимось лiтати
Навколо сонця.

Отсебетины немножко, очень вдохновляющий перевод, браво !

    222.09.24, 01:29Відповідь на 1 від Vivyenn

    Дякую!

      322.09.24, 18:39Відповідь на 2 від olorinel

      Дякую!Я ошиблась надо было "нестерпно" вместо"несносно"....