Марiуполь...
- 15.09.24, 22:54
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Привіт, я Маріуполь! Я не бачу, бо напхані пеплом мої очі,
Але кажуть, що прийшла весна... Кажуть, що навкруги весна.
..........................................................
Я маленький гелікоптер з кінематографічною-камерою,
Але фото-дрон теж серце має, і тому мікросхеми замикає,
І моє начебто порожнє місце болить, бо останній запис
Це голос хлопчини з полум'яної ями, — люди, я хочу жить!
Порт, та вигорівши чорні остова скаліченого бетона
Дивляться дірами своєї порожнечі в збентежене море.
Але море своїх хвиль рокотом вже не лікує наші рани,
Море повне гомону останнього подиху, та гіркоти сліз...
Грохіт і стогін,— і з суші, і з неба, і з моря... Так...
Воїни ганьби розстрілювали півмільйонний город...
Деякі там загинули декілька раз, раз від вибуху, а інший
Від всепожираючого полум'я... і нема кого хоронить...
Город-кладовище, безвихідь, безвісність та голод...
Пітьми геноцида не спалити в мобільних крематоріях,
Як і позора загарбникам-катам ніколи не змити...
Весна, тепло, бетоном не залити сморід людського горя...
Фільтраційні табори, поневічені життя... Нежіть
Дикарської армії веде охоту на тих, кто пам'ятає цю мить...
Я Маріуполь, мої люди залишають мене, але немає жалю,
Хай вони живі, радію, як споконвічна про мій пульс пам'ять,
Хай вони продовжують за померлих жить... говорить...
Я пам'ять, що немає ні часу ні суперпозиції... бо не загоєна. —
Я Маріуполь, чия пам'ять до ворогу не буде мати жалю...
Бо моє серце, в серцях кожного з моїх горожан... щємить.
Але кажуть, що прийшла весна... Кажуть, що навкруги весна.
..........................................................
Я маленький гелікоптер з кінематографічною-камерою,
Але фото-дрон теж серце має, і тому мікросхеми замикає,
І моє начебто порожнє місце болить, бо останній запис
Це голос хлопчини з полум'яної ями, — люди, я хочу жить!
Порт, та вигорівши чорні остова скаліченого бетона
Дивляться дірами своєї порожнечі в збентежене море.
Але море своїх хвиль рокотом вже не лікує наші рани,
Море повне гомону останнього подиху, та гіркоти сліз...
Грохіт і стогін,— і з суші, і з неба, і з моря... Так...
Воїни ганьби розстрілювали півмільйонний город...
Деякі там загинули декілька раз, раз від вибуху, а інший
Від всепожираючого полум'я... і нема кого хоронить...
Город-кладовище, безвихідь, безвісність та голод...
Пітьми геноцида не спалити в мобільних крематоріях,
Як і позора загарбникам-катам ніколи не змити...
Весна, тепло, бетоном не залити сморід людського горя...
Фільтраційні табори, поневічені життя... Нежіть
Дикарської армії веде охоту на тих, кто пам'ятає цю мить...
Я Маріуполь, мої люди залишають мене, але немає жалю,
Хай вони живі, радію, як споконвічна про мій пульс пам'ять,
Хай вони продовжують за померлих жить... говорить...
Я пам'ять, що немає ні часу ні суперпозиції... бо не загоєна. —
Я Маріуполь, чия пам'ять до ворогу не буде мати жалю...
Бо моє серце, в серцях кожного з моїх горожан... щємить.
© 2023
6
Коментарі
Vivyenn
115.09.24, 23:52
И на Мариуполе все не закончится......
Пс. Ты бы не выкладывал сразу столько заметок. Надо время, чтоб люди пришли, увидели в ленте, прочитали.
olorinel
216.09.24, 00:41Відповідь на 1 від Vivyenn
у меня не будет уже времени среди недели этим заниматься... я знаю, что здесь все как втрясине, но в Украине так и не создали не одной литературной платформы. На ФБ сейчас все висят в стихотворных сообществах и там в разы больше людей, а вот спама и тролинга меньше...
Vivyenn
316.09.24, 01:18Відповідь на 2 від olorinel
У меня вообще нет спама. Все в предыдущем ящике застревает))
Пару лет назад и здесь жизнь била ключом. Я эти годы провела без инета, а вернувшись, не нашла друзей....В Стихии нас лучше читают. Постараюсь на неделе разослать пару твоих стихотворений.
nebosklon
416.09.24, 06:01
Паразити падять наші мічта і села
Vivyenn
516.09.24, 18:33
Ящик здесь есть и чат, а личное лучше писать на дешевых подарках типа ландвши.
olorinel
619.09.24, 22:32Відповідь на 5 від Vivyenn
Это мне? Я знаю про чат... Здесь примерно с 2004 года)
Vivyenn
719.09.24, 22:42Відповідь на 6 від olorinel
Vivyenn
819.09.24, 22:45Відповідь на 6 від olorinel
Раньше сидела в чате, сейчас отключила. Какие-то посторонние люди лезут знакомиться, а друзья попропадали. Так, что как-то так.
olorinel
921.09.24, 08:22Відповідь на 7 від Vivyenn
чтобы сервис работал, копейки не нужны. На сколько я помню, он не менялся лет 25ть уже, после косметического ридизайна. Нужен пересмотр того, что работает примитивно и по старинке и что нужно изменить, чтобы упростить в нем общение между юзерами, а о том что и как должно приносить прибыль и окупать ресурс тоже должен быть маркетинговый анализ и выводы, а бирюльки хороши для детских игр. Чаты не нужны вообщке, нужен просто отдельный продукт - коммуникатор и таким путем за эти же 25 лет пошли уже многие социальные сети,, даже у ругаемого ФБ, есть какой-никакой коммуникатор. давно пора сделать возможность отмечать сразу много юзеров в статье блогов чтобы давать обратный отклик, а не адресно кликать каждому (это примитивно и тратит время юзера) и т.д. Но это не моя забота, юзаю что есть
fontain
1021.09.24, 13:52