Бо я жінка-атом
- 30.10.13, 00:38
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Колись ми не знали ні дня супокою,
За місце під сонцем боролись навік.
В затятім сімейнім невпиннім двобої
Шукав неземної земний чоловік.
А я так хотіла лише притулитись,
Відчути тремтіння, тепло твоїх рук.
З очей темно-сірих любові напитись,
Та очі сталеві окреслили круг.
Роки пролітали удаль журавлями,
І я уже в осінь, і ти до зими.
І я битим шляхом, і ти - манівцями...
Що ж вдвох наробили, де ділися МИ?
Як хочеться зараз вернутися в весни,
Та я розумію: любов невловима.
Й мене не поділиш, і крига не скресне,
Бо я жінка-атом, і вже неділима...
За місце під сонцем боролись навік.
В затятім сімейнім невпиннім двобої
Шукав неземної земний чоловік.
А я так хотіла лише притулитись,
Відчути тремтіння, тепло твоїх рук.
З очей темно-сірих любові напитись,
Та очі сталеві окреслили круг.
Роки пролітали удаль журавлями,
І я уже в осінь, і ти до зими.
І я битим шляхом, і ти - манівцями...
Що ж вдвох наробили, де ділися МИ?
Як хочеться зараз вернутися в весни,
Та я розумію: любов невловима.
Й мене не поділиш, і крига не скресне,
Бо я жінка-атом, і вже неділима...
34
Коментарі
Alter ego*
130.10.13, 00:52
Просто НЕПЕРЕВЕРШЕНО,Ларочко!
Що ж вдвох наробили, де ділися МИ?...
sonce-33
230.10.13, 00:56Відповідь на 1 від Alter ego*
Спасибі, дорога ALTER EGO*
sonce-33
330.10.13, 01:00Відповідь на 1 від Alter ego*
Алло, коли ти спиш?
sonce-33
430.10.13, 01:07
тоді падаймо, спок ноч, уже пізно!
Alter ego*
530.10.13, 01:07Відповідь на 3 від sonce-33
Жаль переводити життя на сон. Хіба знаєш скільки лишилось?
sonce-33
630.10.13, 01:08Відповідь на 5 від Alter ego*
аналогічно
Alter ego*
730.10.13, 01:09Відповідь на 4 від sonce-33
Добраніч, дорогенька.
Лъйошкин_Кот
830.10.13, 01:14
Дуже гарно,сподобалась фiлософiя змiсту
gelo66
930.10.13, 06:28
Mykolaj_58
1030.10.13, 07:02