Мій вибір

Робота важка, зарплатня – копійчина.

А де ж справедливість? Немає...

Зневірившись, люди біжать на чужину,

стареньких батьків залишають.

А грошей то треба: на хату, на дачу,

на Греції миле осоння...

Нехай я тих Грецій повік не побачу,

зате є в батьків моїх доня!

В дитини навчання, квартиру їй треба –

спішать закордон мама й тато,

забувши, що вчитися треба для себе,

не все ж бо доречно купляти.

Не маю я шуб, діамантів, перстенів,

авто тільки сниться ночами...

Багато чого мені не по кишені,

зате в моїх діток є мама!